Карло Звіринський, А од коріння любо зелені парості ростуть.. і виростуть (Шевченко), 1960«...Відколи я був в інституті, то ніколи ні до кого не говорив російською мовою, ніколи не входив в діалоги з офіційними втілювачами ідеологічно-репресивного злочину супроти української нації. Крім того я знав, що війна закінчилася, і був свідомий того, що найкращі сили українського патріотичного руху загинули. Найкращі мої приятелі або в землі, або в тюрмі. Тоді я не раз задумувався — чому я живу? Ніщо мене не заспокоювало — я відчував себе безпорадним. Мій висновок того часу — ніяка збройна боротьба нічого не дасть.Тоді я звернувся до Шевченка: «Дуб побитий гро-мами, залишився лише пень»... «...а от коріння лю-бо-тихо зелені паростки ростуть і виростуть»... - це була для мене відповідь, що треба робити. Ця, як на тепер, нескладна метафора тоді мене настільки запо-лонила, що вона лягла в основу моєї картини «Зелені паростки ростуть» (1949), полотно, олія»... ***»Незнані сторони творчості Карла Звіринського, його взаємозв'язок з природою та нові дослідження його життя та творчості — ми будемо досліджувати цієї неділі з найбільшою дослідницею його творчості, його донькою Христиною Звіриснькою-Чабан. 📍Львів, вул. Зелена 20, 4 поверх Неділя, 4.08, 18.00Вартість: 300 гривень Реєстрація за посиланням.Авторка фото: @sonya_rybka#звіринський #артворк