Сьогодні — день народження Івана Марчука. Я вже писала про нього допис, але мені дійсно хочеться популяризації українських художників та мистецтва. Тож підготувала для вас 10 цікавих фактів:1. Іван Марчук створив власну унікальну техніку живопису, яку назвав «пльонтанізм» (від діалектного слова «пльонтати» — заплутувати, переплітати). Замість звичайних мазків він наносить на полотно товщину ліній, що переплітаються, створюючи ефект мережива або об’ємної нитки.2. Він є єдиним українським художником, якого Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла до лав «Золотої гільдії» (2006). У цій гільдії перебуває лише 89 художників з усього світу.3. Протягом багатьох років радянська влада не визнавала Марчука. Його творчість вважали «неформатною», він не міг виставлятися, а Спілка художників СРСР офіційно прийняла його лише у 1988 році — за рік до того, як він емігрував на Захід.4. Художник прожив в еміграції близько 12 років, працюючи в Австралії, Канаді та США. Проте у 2001 році він повернувся в Україну, де продовжує працювати у своїй майстерні в Києві.5. Іван Марчук — надзвичайно плідний автор. Його творчий доробок налічує близько 5 000 творів. Він жартує, що є «невільником мольберта», адже працює майже щодня без вихідних.6. Художник розділив свою творчість на кілька циклів (зараз їх вже близько 15), які він називає «Голосами моєї душі». Серед них: «Цвітіння», «Пейзаж», «Портрет», «Кольорові прелюдії», «Нові експресії» та інші. Всі вони кардинально відрізняються за стилем.7. Його пейзажі часто називають «магічними». Завдяки техніці пльонтанізму, дерева на картинах виглядають настільки деталізованими та фактурними, що глядачі часто намагаються торкнутися полотна, аби перевірити, чи воно не з ниток.8. Марчук часто малює пейзажі не з натури, а з пам'яті. Він може відтворити найдрібніші деталі дерева чи хатини, які бачив десятки років тому під час своїх мандрів Україною.9. Художник дуже неохоче розлучається зі своїми картинами. Він неодноразово відмовлявся продавати полотна колекціонерам за величезні суми, бо вважає свої роботи «дітьми» і мріє, щоб вони зберігалися в одному великому державному музеї.10. Попри світову славу, Іван Марчук веде досить простий спосіб життя. Він відомий своєю дисципліною: прокидається на світанку, йде пішки до майстерні та проводить там весь день, повністю занурений у процес творення.