Трохи не подобається коли війни аналізують в моменті, а не дивляться на всю арку останніх майже 45 місяців. Так певно зручніше, бо ж проблеми тоді це більше ті чи інші прізвища, а не структурні чинники чи кумулятивний наслідок суми рішень, де лише частина залежить від нас.Так само на подобається коли не хочуть/не можуть прийняти те, що в війні багато речей взаємоповʼязані - в основному в негативному плані створюючи спіраль деградації. І те, що зараз в нас проблеми із комплектуванням, певно якимось чином та і повʼязано із тим, що за винятком короткого періоду часу влітку 2023, ми воюємо із дефіцитом вогневої могутності. І це нам тепер аукається як в плані якості управління, так і щодо того як сприймають шанси на виживання у випадку доєднання до Сил оборони.Так само не подобається, коли не розуміють що таке війна на виснаження у всіх сенсах. І що для сучасної ліберальної постомодерноі демократії (та ще такої як наша із кризою державного управління і державної служби) це виклик, мʼяко кажучи.Так само не подобається коли не розуміють як змінилися відносини «держава-індивід» за останні 80 років (і особливо останні 40 років) та як це накладається на наш контекст досвіду відносин «держава-індивід» та який потім це все має вплив на організацію життя під час війни.Це я все до чого. Не лише ведення війни вимогливе, що логічно. Аналіз війни теж річ дуже вимоглива. І поверхневий аналіз викликає інколи роздратування.