Сьогодні росіяни влучили у Будинок Президії Національної академії наук України на вулиці Володимирській, 54 . За повідомленням свідків, люди стрибали з вікон, аби врятуватися від вогню.

Будівлю звели у 1851–1852 роках за проєктом архітектора Олександра Беретті для училища бідних дівчат і сиріт, яке згодом стало пансіоном графині Євдокії Левашової при Фундуклеївській жіночій гімназії. Спершу будинок був двоповерховим, а в 1891–1892 роках архітектор Костянтин Тарасов надбудував третій поверх. Улітку 1917 року тут розмістився Український генеральний військовий комітет, очолюваний Симоном Петлюрою, перед будинком проходили мітинги Української революції — зокрема тут виступали голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський і сам Петлюра.

З майбутньою Академією наук будинок уперше безпосередньо пов’язався 1918 року: влітку в пансіоні селили професорів, які приїздили до Києва працювати над створенням Української академії наук, серед них історик Дмитро Багалій та сходознавець Агатангел Кримський. Директорії заснувала Академію у листопаді 1918 року, але не встигла виділити приміщення. 11 лютого 1919 року народний комісар освіти УСРР Володимир Затонський наказав передати Академії цю садибу. Відтоді будинок на Володимирській, 54 став її першою власною нерухомістю, а згодом — будинком Президії. Тут працювали президенти Академії Володимир Вернадський, Микола Василенко, Данило Заболотний, Олександр Богомолець та інші науковці.