Раз по раз чую одне й те саме запитання: «А чому по селу Іванівка є інвентар, а по сусідньому селу Андріївка — немає?»Відповідь на це запитання дають архівні документи, зокрема ось така цитата з книги «Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России / Киевская комиссия для разбора древних актов. – Вып. II»:«Описаніе каѳедральной соборной и прочихъ церквей гор. Луцка, съ указаніемъ пустыхъ погостовъ бывшихъ церквей; инвентарь всѣхъ имѣній Луцкаго владычества; донесеніе коммисара о томъ, что церкви и имѣнія Острожскаго владычества князь Острожскій не позволилъ описывать, потому что отнялъ ихъ у владыки луцкаго за принятіе уніи. Описаніе и инвентарь составлены королевскимъ коморникомъ, по смерти en. Кирилла Терлецкаго, при передачѣ владычества его преемнику en. Евстафію Еловичу Малинскому; — 30 августа 1607 г.»У цьому фрагменті чітко сказано, що маєтки, які належали луцькому й острозькому єпископу Кирилу Терлецькому, мали бути описані (тобто на них мав бути складений інвентар) і передані його наступнику. Це, власне, одна з найтиповіших причин складання інвентарів — щоб знати, що і кому передавати у спадок. Як бачимо, навіть єпископи передавали свої маєтки наступникам — що вже казати про дідичних володарів.З цього ж фрагмента видно, що князь Василь-Костянтин Острозький відібрав частину маєтків у луцького єпископа через те, що той прийняв унію. Відтак князь не дозволив описувати ту частину володінь, яка належала до Острога (і яку, ймовірно, сам раніше й пожалував єпископу). Приватні власники загалом не надто охоче допускали, щоб на їхні маєтки складалися інвентарі — адже облік завжди пов’язаний із податками. Чим менше сусіди знають, чим ти володієш, тим спокійніше живеться.А от коли власник помирав або готувався віддати душу богові — він сам або його спадкоємці могли ініціювати інвентаризацію. І саме завдяки цьому сьогодні ми можемо читати ці документи!P.S. Дякую панові @teniks7 за те, що знайшов цей інвентар і ним поділився. Долучайтеся і ви до нашої спільноти дослідників-пошуківців