Тарас Шевченко і археологіяТ.Г. Шевченко — геніальний поет, художник і національний пророк, чия творчість стала символом боротьби українців за свободу. Водночас він встиг зробити вагомий внесок і у дослідження археологічної спадщини України.Його зацікавленість археологією чітко простежується з моменту першого приїзду в Україну в 1843 році і до кінця його життя. Працюючи над виданням "Живописна Україна", Шевченко ставив за мету не лише зобразити краєвиди, а й зафіксувати археологічні пам'ятки, формулюючи своє завдання як "видати краєвиди по історичних спогадах, достопам'ятні храми, замки, могили і все, що час пошкодував".У 1845 році Тарас Шевченко брав участь у археологічних розкопках кургану скіфського часу Переп’ятиха на Київщині, працюючи художником на цих розкопках та створюючи ілюстрації для звіту про ці дослідження, який був опублікований у 1846 році в праці "Старожитності". (мал. 3,4,5)Під час роботи в Київській археографічній комісії (1845-1847 роки) Шевченко описав і намалював багато археологічних пам'яток України, зокрема згадував численні місця та кургани на берегах Дніпра. (мал. 8,9,10)Навіть перебуваючи на засланні, Шевченко не переставав цікавитись археологією, у своїх приватних листах він просив надіслати йому археологічні видання.Літературна і художня творчість Шевченка багата на назви та описи археологічних пам'яток, таких як храми, замки, кургани, які є свідками історії та культури України. Для нього ці пам'ятки були не лише свідченням минулого, а й способом підкреслити контраст між славною історією українського народу та його жорстоким сучасним становищем під російським імперським гнітом. Джерела: Іванцов І. О. Т. Г. Шевченко і археологія / І. О. Іванцов // Український історичний журнал. – 2014 – №2; t-shevchenko.name; poglyad.tv.