Коли ми перетворюємо сучасний дуалізм на універсальний еталон для всіх можливих систем світогляду, ми фактично впадаємо у своєрідний добровільний інтелектуальний канібалізм — тобто «поїдання» чужої культури. У такий спосіб західна цивілізація постійно намагається увійти в тіло тих, хто не належить до так званої «сучасної культури». Ми прагнемо зрозуміти, як «дикуни» оцінюють самих себе, виходячи не з їхніх власних категорій, а з того, як ми звикли оцінювати себе.Бразильський антрополог Едуарду Вівейруш де Кастру назвав цей процес «канібальським cogito» Ось як він пояснює логіку канібалізму племен Амазонії:Канібалізм у цих спільнотах не є нарцистичним поглинанням чужих якостей чи атрибутів і не зводиться до механізму контрастивної диференціації (“я — не той, кого я їм”). Навпаки, він означає: “Я прагну стати іншим”, засвоюючи позицію, яку ворог чи інший займає щодо мене. Це дозволяє мені вийти за межі самого себе й побачити себе ззовні як певну сингулярність. Саме той, кого я їм, визначає мене тим, ким я є