насправді книжка досить неоднозначна в багатьох аспектах і з якого боку дивитись, але мабуть це і підтверджує їі основну думку про те що люди це не набір мікросхем і запрограмованого коду і що кожен з нас особистість яка має власні думки, бажання і почуття які не можна загнати в рамки. всі ми різні. ми можемо помилятись, можемо чогось не помічати, робити безглузді речі і змінювати свою думку стосовно речей. як і люди навколо ця книга багатогранна і тут як і різноманітні інтимні сцени з часом дивними вподобаннями і частина з них жорстока і травматична, так і роздуми про людське буття і багато роздумів про свої почуття від людей які жили роками в якихось визначених для себе рамках і тепер намагаються зрозуміти себе, хоч і це займає довгий шлях через певні соціальні чи особисті упередження і установки в головітут є крихточки неконтрольованості і зривів психічного стану хворого з часом жахливою поведінкою і наслідками але при цьому всьому все ще постійно лунає думка що різноманітні психічні розлади не причина ізолювати людей від суспільства і вони теж мають бути частиною соціумуа ще на диво для даньмею тут досить багато історій про сильних жіноктут другорядні персонажки які показують що жінки нічим не гірші чоловіків і як розумна і цілеспрямована жінка може досягти будь-яких цілей тут про жорстокі вбивства, експерименти над людьми і трохи генної інженерії і наукової фантастики з штучним інтелектом тут про самопожертву і ще трошки про коханняа ще про те як навіть в найтемніші часи люди все одно тримаються за яскравий вогник вдалині навіть якщо це просто одна кинута фраза когось іншого хто був важливимтут про гру в хустинку, про червону сукню і туфлі на підборах, місячних медуз, фігурку покемона чармандера, пачки викурених цигарок, червоного і блакитного дракона, червоні троянди і різнокольорові гортензії, пісню з титаніку і про старого полатованого плюшевого ведмедика, який тримає кульки в парку атракціонів тут про життя яким би абсурдним і жорстоким воно часом не булопро те як легко непорозуміння можуть все заплутати і зіпсувати про почуття провини і абсолютну самотністьпро того, чиє імʼя написане на водіпро те, як це бути старшою недолюбленою дитиноюпро дітей яким довелося дорослішати занадто раноі про те як після 20ти все ще можна бути дитиноюпро бажання вічного життя і небажання житипро те як важливо в цілому світі мати хоча б одну людину яку ти можеш обійняти і вона обійме у відповідь я думала що це історія про крінжові інтимні сцени але я помилиласьце історія про людей які одного разу втратили когось хто був для них цілим світом і прикладом для наслідуванняі звісно ж про кохання яке народжується з непорозуміння і ненависті, з жалю і бажання, з абсурдних ревнощів і почуття боргу