Вітаю, дорогі друзі й підписники цього каналу! Сьогодні мій персональний новий рік життя 🍁Я народилась у другий день осені, майже з початком нового навчального року.Тому осінь для мене - улюблена пора, пора зрілості й плодів, романтики й натхнення, переосмислення життя, окреслення орієнтирів на рік.За останній рік я навчилась любити тишу (найдовше - це було 8 днів ігнатіанських реколекцій у травні, найкоротше - 15 хв. щоденної медитації). Це час, коли я чую Бога. Час, коли чую себе.Люблю свій вік. 42 - це і багато, і мало. Достатньо, щоб збагнути, що час пливе, усе минає. Що найважливіше - бути і набуватись з рідними і близькими серцю людьми.І виловлювати миті близькості, трепету, життя. Знаходити приховану у всьому красу. Нещодавно ми переглядали з чоловіком серіал «Дім Давида». Мені сподобались там слова, які йому часто повторювала мама: «Глибина шукає глибини. Глибина потребує глибини».Моя душа шукає глибини.Я знаю, де її знайти. І повертаюся туди цілим своїм нутром.Як соняшник до сонця, щодня.Тож більше ділитимусь з вами своїми глибинами, пошуками і відкриттями.Я вчуся любити.Я в тому прекрасному віці, коли ще і живі, здорові батьки, - і малі й підростаючі діти. Коли є можливість любити і бути любленою. Бути дорослою донькою своїх батьків, коханою дружиною, сестрою і улюбленою мамою.Бути жінкою - земною і небесною, духовною і матеріальною, неідеальною, живою, зі своїм світлом і своїми тінями, родзинками і перчинками.Просто тепер я вмію їх легше приймати з любовʼю і гумором.А всі інші ролі й статуси - цінні, важливі, але на другому місці.Чи не вперше в житті так відчуваю, і це мені, мабуть, про зрілість.У мене багато планів і задумів. Щось вдасться, щось ні, щось відійде на інший план. І це нормально.Віддаю все це Богу і рухаюсь маленькими кроками, бережно вслухаючись: чи моє? чи на часі зараз?Точно знаю, що на часі жити, на часі любити і ловити мить. Фотографувати її серцем. На памʼять.«Відчуй кожну мить». Саме такий блокнот подарувала собі вчора.І це мій девіз на цей рік, моє слово життя.Відчувати так, як вмію це я - тілом, душею, серцем, духом.А коханий чоловік сьогодні подарував троянди, які мають назву «дослідниця» і «мандрівниця».Тож хай мандри, пошуки й дослідження життя в усіх його проявах, таємниць жіночності й хитросплетінь людської психіки буде вдосталь.Всього вдосталь. Не надміру, не швидко і поверхневоА розмірено, спокійно, в моєму темпі, глибоко, довершено і цілісно.А за можливість святкувати життя і писати ці рядки глибока подяка Збройним Силам України і низький уклін усім, хто поліг за нашу свободу і незалежність.Слава Україні! Героям слава!Богу хвала і подяка 🙏