Запитай себе:💭 Що я зараз не можу прийняти у своєму житті?💭 Чому мені важко це визнати?💭 І чи можу я взагалі на це вплинути?Бо дуже часто те, чого ми не приймаємо — не в нашій владі.Ми це не обирали.Ми не можемо це змінити.Приклад, який болить усім — війна.Ми не обирали її.Але вона є.І ми можемо або застрягнути в опорі, або почати діяти з місця прийняття:донатити, молитися, берегти своїх, бути в тілі, жити — попри все.🌀 Неприйняття сковує.Воно заморожує.Ми наче застрягаємо в точці, де не рухаємося далі.Але коли ми приймаємо —ми перестаємо боротися з реальністю.Ми починаємо дихати.І тільки тоді можемо щось змінити.🕊 Прийняття — це не поразка. Це точка, з якої починається зцілення.І ще одне: прийняти можна лише те, на що ти згодна подивитися.Бо ми не можемо прийняти те, чого уникаємо.Поки ми не торкнемося болю, страху, самотності, втрати —вони залишаються в нас, як холодна тінь.Але коли ми кажемо:так, я бачу це,так, це моя правда моменту,так, мені зараз боляче, важко, соромно, страшно —щось у нас починає м’яко танути.І туди повертається сила.Прийняття — це шлях до жіночої цілісності.Це внутрішня згода бути з собою, бути в житті, бути з Богом.Це коли ми більше не тікаємо.Не опираємось. А просто є. Просто дихаємо. Просто живемо.✨ Бо прийняття завжди дає спокій.✨ Прийняття повертає ясність.✨ Прийняття — це новий старт.🌸 Якщо тобі відгукується ця тема —я запрошую тебе в живий практикум «П’ять джерел жіночої сили».Ми будемо торкатися всіх шарів:довіри, прийняття, і трьох інших джерел, які я розкриватиму найближчими днями.🕊 Практикум відбудеться 7–8 липня. У форматі Zoom.💬 Щоб отримати посилання — напиши в коментарях «прийняття»,і я надішлю тобі доступ.Це буде простір чесності, глибини і сили.І він відкритий для тебе.З любов’ю, Уляна