«Пантелеймон. Великомученик і цілитель. Коротке, як вогник свічки, життя. Він був добрим лікарем, подавав надії. Йому благоволив навіть імператор. Але гарний хлопчик з кучерявими волоссям порушив тишу свого спокою і благополуччя радісним і сміливим вигуком: «Мій Бог - Ісус Христос! Вірую! »І - почався відлік часу в сторону нелюдських страждань. Його змушували відмовитися від християнської віри і повернутися до язичництва. Йому погрожували. Його катували. Йому обіцяли всі багатства землі. Але світлим було його обличчя і незмінно було його: «Вірую!» З ім'ям Христа він лікував кульгавих, сліпих, прокажених. З ім'ям Христа допомагав знедоленим. І з ім'ям Христа прийняв мученицьку смерть. Це було в 305 році.Хворіємо. І обов'язково нарікаємо на свої хвороби. І бажаємо один одному в свята: найголовніше - здоров'я ... Та де взяти-то здоров'я, якщо його немає? А спробувати попросити. Так, так, попросити. Головне - є у кого. Цілитель Пантелеймон виконує безліч звернених до нього прохань про зцілення. І зцілює. Такий вже в нього послух.Цілитель Пантелеймон зображений на іконах з невеликою скринькою у скриньці цілющі зілля. Він знає, яке з них - кому. Зневірені люди, виснажені ходьбою по лікарських кабінетах, в яких сидять такі ж зневірені лікарі, йдуть до нього з усієї України за зціленням. Буде вам по вірі вашій - говорив Господь. І дається по вірі тим, хто вірить. Святий Великомученик Пантелеймоне моли Бога за нас!!!»Наталія Гасевич