В одному маленькому місті живуть по сусідству дві сім'ї. Одне подружжя постійно свариться, звинувачуючи один одного у всіх бідах, а інші – мирно та тихо. Дивується норовлива господиня щастю сусідки. Заздрить. Каже чоловікові:- Іди, подивися, як у них так виходить, щоб усе гладко та тихо. Прийшов той до сусідів, зайшов тихенько до хати і сховався в куточку. Спостерігає. А господиня веселу пісеньку наспівує, і лад у домі наводить. Вазу дорогу саме від пилу витирає. Раптом зателефонував телефон, жінка відволіклася, а вазу поставила на краєчок столу та так, що ось-ось впаде. Але тут її чоловікові щось знадобилося у кімнаті. Зачепив він вазу, та впала і розбилася. Що буде? - думає сусід. Підійшла дружина, зітхнула з жалем і каже до чоловіка: - Пробач дорогий. Я винна. Так недбало її на стіл поставила. - Що ти, люба? Це я винний. Поспішав і не помітив вазу. Ну так, гаразд. Не було б у нас більшого нещастя. Боляче защемило серце у сусіда. Прийшов він додому засмучений. Дружина до нього: - Ну, що ти так довго? Подивився? – Так! – Ну, і як там у них? - У них всі винні. А ось у нас усі праві.