МУДРІСТЬ ВІД БОГА. АБО ЯК СВЯТИЙ АНТОНІЙ ВЕЛИКИЙ ПОСОРОМИВ ФІЛОСОФІВПреподобний Антоній Великий - подвижник IV століття, пустельник, який 47 років прожив у пустелі на самоті, в печері. Антоній Великий був неписьменним, але до нього вся Олександрія приходила за порадою як до мужа, просвітленого Божою благодаттю.І ось двоє філософів вирішили прийти в пустелю, щоб осоромити преподобного Антонія й усім показати, що він неписьменний і ні в чому не тямить… Їх зачепило те, що вони — філософи, які закінчили Олександрійську школу, а тут якийсь неписьменний монах сидить у пустелі, і всі йдуть до нього за порадою.Преподобний Антоній, передбачивши прихід філософів і їхні помисли, вийшов їм назустріч. Зі смиренням він уклонився їм і сказав: «Мужі вчені, філософи! Вітаю ваш прихід до мене, убогого монаха, в пустелю. Перш ніж ви поставите мені запитання, я хочу поставити вам лише два запитання. Дайте мені на них відповідь!» Філософи з гідністю вчених мужів, із самовпевненістю відповіли: «Ну що ж, став, старче, свої запитання». — «Запитаю перше: що з’явилося спочатку — людський розум чи літери?» Філософи сказали: «Звісно, розум первинний, а вже потім з’явилися літери, і з літер були складені книги».Тоді сказав преподобний Антоній: «Поставлю й друге запитання: якщо розум первинний, а книги вторинні, то чи не означає це, що премудрість не лише від книжного навчання, а подається людині за благочестиве життя, життя за заповідями — як дар Божий згори?»Немов громом уражені, стояли філософи. На все життя вони залишилися учнями преподобного Антонія Великого — старця неписьменного, але сповненого Божої премудрості.Митрополит Святогірський Арсеній