Рєбят я піздєц зарядилася після ваших смс, перед тим як буду далі відповідати, скажу що я ДУЖЕ рада що зараз відчуваю момент в якому вирішую перестати хвилюватися про стосунки і їх відсутність в моєму житті, перестати намагатися, думати про минуле/майбутнє, сподіваюсь це надовго. Цей момент визрівав ДОВГО. Повірте, перед тим як написати це, мені довелося впевнитися на всі сто що я роблю крок вперед. Все це літо пішло на самокопання, тисячі запитань самій собі, пошуки причинно-наслідкових зв’язків і нарешті я відчуваю щось типу легкого спокою від усвідомлення що сталося те що сталося але життя продовжується. Останній тиждень особливо відчуваю що вже ВСЬО, я втомилася від сміття в своїй голові, мені не хочеться бухати з горя, мені хочеться брати себе в руки, згадувати який я у мами воїн, і йти розйобувати далі. Сумарно, на те щоб пережити все що сталося після мого повернення в Україну в 2024 пішов рік. Я більше не хочу повертатися ні в які свої ери, не хочу нічого «відновлювати». Хочу нового. І зовсім скоро мій новий план почне втілюватися. Через кілька днів матиму квитки на руках. Гудбай, Настя з минулого. It’s time to go