Жило-було якось в Україні три промос💩ьских телеканали. І ніхто їх не закривав. А може не три, а чотири. Може, правда, не чотири, а п'ять. Врешті-решт дуже не на довго залишився один. Найбільш "незалежний". Усі (публічні особи) знали і усвідомлювали, що канали пов'язані із росією, яка в 2014-му році почала агресію проти України. Усі розуміли, що вони працюють на інформаційну окупацію України росією. Але багато хто ходив до них на етери. Ну а чом би й ні? Це ж можливість п̷о̷т̷о̷р̷г̷у̷в̷а̷т̷и̷ ̷о̷б̷л̷и̷ч̷ч̷я̷м̷ довести свою думку на широкі маси. І ходили туди люди, яких ми нині поважаємо за патріотичну позицію (правда не довго). І ходили туди люди, які загалом мають державницькі погляди. І ходили туди і ті, і інші, бо "а чому і ні, якщо запрошують"?І ніхто не збирався ці канали закривати. Бо навіщо закривати, якщо можна спробувати віджати? Навіщо закривати, якщо це буде драконити ватний електорат? Це ж "непопулярно". А тим часом канали плодились і розріджували мозок українцям перед повномасштабним вторгненням. Розповідали, що війна - це "лякалки" влади і американців. Що росія нам хоче тільки добра. Що треба бігом все кидати і задихнутись нарешті російським газом, ширнувшись по дорозі Спутніком-V. Канали закрили тільки, як зовсім запахло війною. Їхніх співробітників "помилували". Хтось лишився розріджувати мізки українців в ютюбі, а хтось навіть опинився на телемарафоні. Когось, правда, навіть затримували, але за яким принципом - невідомо.Виглядає на те, що схожа медіа історія стукається нам "із задніх дверей". Десь за тими дверима нас переконували відмовитись від Криму, відвести війська і провести референдум (питання дивовижно актуальні як сьогодні в 2026 році, так і в 2014-му, коли запускалися відповідні канали).Врешті-решт сам за себе скаже спиосок гостей і теми в етері. Не українських інтелектуалів (певен, що деякі там будуть, як завжди), а тих, кого запросять, аби "почути іншу точку зору".