ГОЛОБУЦЬКИЙ | До Федеральної виборчої комісії США надійшло повідомлення про висуненн...

До Федеральної виборчої комісії США надійшло повідомлення про висунення Камали Гарріс (59 років, заміжня, без дітей, ямайсько-індійське походження) на посаду президента. Вона вже виконувала обов'язки президента, поки Байден в листопаді 2021 був під наркозом (така процедура). ==В контексті України зокрема і глобальної присутності США загалом Гарріс не надто оптимальний варіант: вона не виявляла зацікавленості чи обізнаності ані в питанні нашої війни, ані в питанні протистояння в Ґазі, ані в питанні Ірану (ядерної загрози, участі в експансії Росії та загалом розпалюванні війни на Близькому Сході), ані в питанні протистояння з Китаєм (і захисту Тайваню), ані в питанні стримування Кім Чен Ина. В цілому не було помітно її особистої позиції - Гарріс дотримується офіційного курсу Байдена і уникає особистих оцінок і примітних заяв. Промови найчастіше виглядають "водою" - достатньо заплутані, беззмістовні і навіть дивні, щоб їх розуміли найуважніші слухачі (і навіть читачі вже записаних слів).Гарріс, як можна спостерігати, прихильна до лібералізму аж до лівацьких виявів "всезагальної рівності" (і до прямого порушення законів: коли була прокурором Каліфорнії, не відкривала справ проти ЛГБТ-шлюбів, прямо заборонених в штаті; з іншого боку, її опоненти обвинувачують Гарріс в ухилянні від розслідувань проти корпорацій). Вона явно не прийме ніколи ідеї ескалації будь-якого конфлікту, навіть якщо це буде очевидний найкоротший і найдешевший шлях встановлення миру та відновлення економічної активності. Оточення таке саме (ще й пропалестинське - ХАМАС сприймають "борцями за свободу", а не терористами, потенційно ядерними). Американські розслідувачі стверджують, що за Гарріс в Білому домі "запанувала атмосфера нездорових інтриг, поділу на фракції і безгосподарчості". Власне, тепер, після офіційної відмови Байдена від балотування, республіканці вже не мають потреби його топити - тому вже почали перекидати відповідальність за всі провали і сумнівні рішення Байдена на Гарріс. В сенсі, "Дідусь заслужений, але старенький, а ти куди дивилась і чому приховувала від Америки його стан?! Ще й за його спиною ухвалювала погані рішення". Що можливе обрання Гарріс значитиме для нас? Ймовірно, посилення байденівської "стратегії невизначеності і малих кроків". "Підтримка до кінця" на словах та максимальне затягування рішень на практиці. Штучна прив'язка українського питання до геть інакших проблем, внутрішніх і зовнішніх, - і в такий спосіб заморожування рішень взагалі. З такого пункту зору егоцентричний і імпульсивний Трамп набуває привабливості. Бо він може раптом вирішити покласти край наїздам Путіна, Ірану, ХАМАС чи Ина - і розпорядитись про максимально жорстку відповідь. Гарріс на таке не піде за жодних обставин. Спостерігаємо далі. І не забуваємо, що працювати нам доведеться з президентом США незалежно від особи і партійної приналежності.