Наш дипломат Валерій Чалий після цілеспрямованого удару по НАНУ вважає, що хоч ядерний шантаж - улюблене брязкальце Путіна, проте реальне застосування навіть тактичної ядерної зброї малоймовірне. Бо на це точно буде відповідь світу, і то дуже жорстка і швидка.

Більш ймовірною є атака країн Європи (очевидно, Балтії, де вже тренують масову евакуацію населення до Польщі через Сувальки). Тим більше, почастішали і стали агресивнішими заяви офіційних осіб РФ щодо "захисту російськомовних в Балтії" - з чого Росія починала більшість війн (хіба формулювання трохи мінялись: "російськомовні", "православні" тощо). А також стали нахабнішими диверсії на військових, енергетичних, оборонних об'єктах ЄС: підриви, замінування, підпали... Проте реакція Європи поки лишається в дипломатичному руслі.

Але я згоден з Чалим, що найбільш доступною є просто ескалація атак на міста України, нашу цивільну інфраструктуру, продуктові виробництва і сільгосппідприємства. Тому Путін і пішов саме цим шляхом. І, ймовірно, продовжить. А ми поки (дякую, мілфтек!) надто обмежені в засобах нейтралізації військових ресурсів ворога, щоб зменшити можливості атак. Наші дрони працюють щоденно, ефективно і послідовно, однак без балістики це...

І, очевидно, Чалий правий: доки у війну не втрутяться напряму союзники (читай, "доки Путін не скоїть прямий напад на них"), Путін не зупиниться. Чи є його тактика дрібних укусів достатньо провокаційною, щоб Європа чи НАТО бодай розпочали переговори про межі і формат реакції? Поки ні.

Тому сидимо, спостерігаймо вибухи по Європі і молімось на наше ППО.