"Російський публіцист в еміграції" Владімір Пастухов вражений цензуруванням "Людини-Павука", щоб прибрати Монєточку. І знов лізе розповідати про "справжню позицію українців" і вчить нас жити. А заодно - відкрито насміхається з нашого болю, з того, що бійців, їхніх родичів, просто цивільних після обстрілів, після окупації люто тригерить язик. Мовляв, всі ці страждання українців - це все вигадки і чергові "почуття вірян". Йому краще знати, як насправді - він мешкає "в гущі української мігрантської маси". Пастухов спокійно і впевнено називає "дурнями" і тих українців, чиє життя і нерви знищив російський напад, і тих, хто намагається захистити те, що поки лишилось від наших нервів. А що? Він росіянин, йому не просто можна з нас насміхатись і принижувати - це його велика місія за правом народження. Вчергове маємо змогу переконатись: "хороші русскіє", навіть які народились на окупованих Москвою теренах України, все ж геть не розуміються на українській політиці, суспільних настроях, реакціях тощо. Однак вперто нав'язують свій погляд на Україну як єдино правильний. І цей погляд ніяк не відрізняється від путінського. Їм всім в принципі здається абсурдною така проста річ, що це наша внутрішня справа - як ставитись до окупанта і його язика та "культури", які закони приймати, що забороняти, а що підтримувати. Ні, вони вперто розповідатимуть, що насправді ми думаємо, як насправді ми до чогось ставимось і що ми маємо робити. Ну і, звісно, "колективна відповідальність за вбивства і війну всіх росіян неприйнятна". То святе для всіх "хороших русскіх". ==Найсмішніше, що от цей дев'ятий вал колективного обурення "високодуховної російської інтелігенції" (ну хоч петиції поки не підписували до ООН і Європарламенту) викликали нещасні 3 секунди з телевізора на задньому плані, а не якась концептуальна проблема.