ГОЛОБУЦЬКИЙ | Продовження)==Повертаючись до захмарного цинізму МОК і лицемірного «сп...

(Продовження)==Повертаючись до захмарного цинізму МОК і лицемірного «співчуття»: так скоро вже 5-й рік Великої війни піде. Це вже не «гаряча новина», це реалії іншої країни – тому МОК спокійно отак потоптався по нас всіх. Зрештою, вони підставово не очікували жорсткої саме державної реакції на таке. Бо досі вибір «пам’ятати про війну, нагадувати світу про вбитих Росією» - це особисте рішення кожного конкретного спортсмена. Еліни Світоліної, Ольги Харлан, Ярослави Магучіх, Владислава Гераскевича... Тих, хто відмовляється тиснути руку російським «спортсменам» з військовими званнями: Олександри Олійникової, Євгена Мельника, Діани Пінчук, Віталія Пристая, Олени Кривицької, Софії Елій, футболістів київського "Хіта"... Так, є певні правила, яких змушені дотримуватись держави. А є особистий вибір кожного – якщо людині це реально болить. І мені особисть якраз це і подобається: що не держава вручила шолом Гераскевичу «от, мусиш в цьому виступати – це офіційна позиція». А що це жива особиста ініціатива. І Владислав знаходить можливість ще й розповісти про кожного вбитого Росією, чиє фото вміщене на шолом, - і розповісти чому не забувати важливо. Це природньо виглядає, це нормально виглядає.Хоча держава мусить вже якось підніматись і зайнятись і цим питанням, залучити союзників. Бо ми ж бачимо, які процеси зараз відбуваються. Явно ж в МОК, в FIFA, в інших міжнародних структурах починають готуватися до повноцінного повернення російських і білоруських спортсменів. Бо це гроші, це вплив, це аудиторія – ну ж велика країна, 140 мільйонів. І навряд обійшлось без стимулювання такого дрейфу російськими мільйонами доларів. Зрештою, у 1980-му році Радянський Союз спокійно провів літню олімпіаду – при тому вже був агресором щодо Афганістану. Були заяви від Америки, від ще кількох країн – але МОК це проігнорував (віримо, що безкоштовно?). І вибір Москви як столиці Олімпіади не скасував попри всі вимоги. Тому і лядська позиція МОК не має нікого дивувати. Бо спорт, великий спорт – це велика політика, великі гроші і великий цинізм.