ГОЛОБУЦЬКИЙ | 2. Зважаючи на останні дії Трампа — тиск на Венесуелу, заяви про борот...

2. Зважаючи на останні дії Трампа — тиск на Венесуелу, заяви про боротьбу з картелями Мексики, ідею повернути Гренландію навіть ціною розпаду НАТО — чи взагалі йому до України? Яка його майбутня роль, враховуючи такі розгорнуті апетити щодо інших країн? Ці конфлікти територіально ближче до США, а Україна далеко. Чи не закине він нас просто?— Він би хотів, звичайно, взагалі забути про Україну, але йому не дадуть цього зробити. Багато з того, що він зараз заявляє, робиться з огляду на майбутні вибори в Конгрес у листопаді цього року. Він вважає, що це даватиме йому бали. Крім того, не забуваємо про внутрішні проблеми: файли Епштейна, ситуація в Міннесоті, яка теж скоро стане для нього проблемою. Зараз інтенсивність подій буде лише зростати, бо рушійні сили зрушили з місця. Його задача — постійно нав’язувати свій порядок денний: «Ах, ви цього не очікували? А я ось це зроблю!».Щодо Венесуели, то поки нічого не зрозуміло, крім того, що Мадуро в американській тюрмі. Виглядає так, що є певна змова з верхівкою венесуельської влади, яка просто має «лягти» під Америку. Про права людини чи демократію там мова не йде — це повернення до «ріалпóлітик» зразка 50-х – 60-х років. Головне: «будьте ким завгодно, аби не прорадянськими» (а зараз — «аби не прокитайськими чи проросійськими»), і перебувайте в нашій сфері впливу.З Мексикою складніше — це велика країна з величезним впливом у самих США. З Гренландією — це виклик Європі та НАТО. Трамп, як бізнесмен, підходить до всього з позиції «продажу»: «Я можу підірвати цей будинок, а можу його купити. Що вам вигідніше — втратити його чи отримати гроші?». Це такий раціональний, хоч і жорсткий підхід. Подивимось, як реагуватиме Європа. Для нас це спочатку може здаватися негативом, але в перспективі це стимул для Європи нарешті здобути власну суб’єктність. Європейцям час перестати постійно озиратися на «дядю Сема». У Європи більше населення, ніж в Америці, стільки ж грошей і такий самий вплив на економіку. Європа повинна мати свою серйозну суб’єктність.