Приємно, коли вчені ХАІ дивують своїми творчими знахідками. Але по-справжньому надихає, коли творчість та наука у сім’ях вчених ХАІ – традиція. Це про родину професора Вячеслава Харченка, чиї вірші та пісні добре знають в Університеті. Дружина Олена, яка давно та плідно співпрацює з ХАІ і є виконавицею інноваційних ІТ-проєктів кафедри Комп'ютерних систем, мереж і кібербезпеки (зокрема проєктів, присвячених розвитку інтерактивного мистецтва) нещодавно взяла участь у художньому конкурсі, що мав назву "НАМАЛЮЙ МЕНІ ВІРШ". За умовами конкурсу художники мали обрати один з віршів легендарної української поетеси Ліни Костенко і написати за цим віршом картину. До кожного твору зі своїми роботами долучалися не менш двох митців. Виставка проходила в одному з музеїв комплексу Києво-Печерської Лаври і стала по-справжньому унікальною, оскільки неперевершена поезія, музика віршованих слів Ліни поєдналася з очаруванням картин, які продовжували та доповнювали її творчість. Картини пані Олени до вірша "І місячну сонату уже створив Бетховен" були визначені, як кращі, і відмічені донькою Ліни Костенко. Але навіть у мистецтві знавці IT-технологій не змінюють собі. Разом зі ШІ на слова вірша Олена Голембовська зробила музикальний супровід. Вячеслав Харченко додав: Майже кожного дня читаємо хоча б кілька рядків з віршів Ліни КостенкоСтоїть у ружах золота колиска. Блакитні вії хата підніма. Світ незбагненний здалеку і зблизька. Початок є. А слова ще нема… Ще кожен пальчик сам собі Бетховен. Ще все на світі гарне і моє. І світить сонце оком загадковим. Ще слів нема. Поезія вже є.