Вже кілька років на меморіалі біля Головної прохідної кожної весни в цей день з’являються квіти…Ці квіти — відповідь на питання, чому меморіал загиблим хайовцям саме тут. Чотири роки тому, в цей день, о 18:45…Навіть дату ми можемо назвати з точністю до хвилини…Вона збереглася на телефоні у дружини — її остання розмова, звуки вибухів і тиша…28 квітня 2022 року перед Головною прохідною ХАІ уламок ворожого «Граду» обірвав життя нашого друга. Колеги, люблячого чоловіка і турботливого батька.Андрій Візіряко — начальник відділу технічних засобів навчання, який з першого дня повномасштабного вторгнення був у ХАІ, тримаючи один із головних нервів нашого життя воєнного часу — зв’язок.Андрій народився 17 листопада 1985 року на Донеччині. Закінчив Родинську школу №35. У 2002 році — за прикладом старшого брата Сергія (випускника ХАІ 2006 року) — став студентом факультету радіотехнічних систем літальних апаратів, який закінчив у 2008 році.Ще за студентства активно займався самбо. У 2006 році у складі збірної ХАІ став чемпіоном Спартакіади серед університетів Харкова.Ще студентом Андрій почав працювати у відділі технічних засобів навчання, забезпечуючи інформаційний простір ХАІ. Пройшов шлях від інженера до начальника відділу.У 2015 році Андрій одружився, у родині народився синочок…Родина мешкала на Салтівці, яку ворог із першого дня безжально нищив обстрілами. Дружину з дитиною довелося евакуювати. Андрій залишився в ХАІ і до останнього дня був з рідним університетом.Сьогодні на меморіалі — квіти…А поруч із його фотографією — дружина Тетяна і маленький Мишко. Неймовірно розумний, розсудливий, допитливий. Закоханий у техніку і в авіацію.У музеї ХАІ називав типи літаків і цікавився двигунами. Політав у віртуальній реальності і посидів у справжньому літаку в лабораторії ім. Антонова.Поруч були мама і ми… І як же в цей момент нам не вистачало батька… Рідного татка, який провів би його за руку коридорами ХАІ, який би зараз дивився на сина…Хоча він і дивиться на нього… з неба. І молиться за всіх нас.Клята війна. І кляті ті, хто прийшов вбивати і нищити мирні міста та села…Андрій ВізірякоНачальник відділу технічних засобів навчання17.11.1985 — 28.04.2022Світла пам’ять тобі, друже. Вічна пам’ять і молитва від усіх нас. 🕯