Символ цього дня — червоний мак… У багатьох легендах я чув, що саме червоний мак виростав там, де капала кров… Моя земля сьогодні — це поля з червоних маків. І ті, що проросли 80 років тому, і ті, що з’явилися зараз. І навіть тут, у ХАІ… Два меморіали на один університет. Сьогодні я проходжу біля одного — і крокую до іншого. На цьому меморіалі — 20 імен. Біля Головної прохідної — вже 60… Сьогодні я покладу квіти перед стелою. І у хвилину пам’яті буду думати. І про них, і про нас. Чи могли собі уявити хайовці, чиї імена викарбувано під розкинутими крилами чайки, що через 80 років граніт цього меморіалу порубають уламки бомб? Бомб, які по ХАІ запустять літаки з червоною зіркою на фюзеляжі… Не випадково — а чітко за бойовим завданням. З єдиною ціллю: вбити, спалити, знищити. Чи могли вони уявити, що червона зірка знову з’явиться в небі — вже як символ смерті?.. Як і коли це стало можливим?! Мабуть, тоді, коли замість «ніколи знову» пролунало «зможемо повторити». Коли день, у який треба було стати на коліна і заплакати, змінився танцями й парадами. Коли поминальну молитву і свічку пам’яті замінили польовою кашею з нафарбованими офіціантками у пілотках. Коли замість гіркого осмислення прийшла радісна романтизація. Війна, як яскрава пригода… Я дивлюсь на ці імена на граніті. Їх 20… Хоча, звісно, їх більше. Тут — тільки ті, кого знайшли. Бо ми й досі не знаємо, скільки їх тоді забрала війна. 20 мільйонів… 27… Хтось каже - більше 40… Мільйоном людей більше. Мільйоном менше. Пекельна математика. Але ми бачимо, як це працює у наших сусідів. Пробачте нас, що ми навіть досі не знаємо, скільки вас не повернулося з тієї війни. Сьогодні ми помолимося за них усіх. Як і за тих, хто загинув, зупиняючи нове зло. За тих, хто зараз у бою. За тих, хто чітко розуміє: боротьба з нацизмом не завершилась у 1945-му — вона триває. Схиляю голову перед усіма, хто переміг тоді. І перед усіма, хто б’ється з ворогом зараз. Червоний мак — символ цього дня. Це слід від кулі. І водночас — цвіт життя. Так і буде, доки ми пам’ятаємо. Слава героям, що віддали своє життя у боротьбі з нацизмом. Слава героям, що ціною свого життя зберегли Україну. Вічна пам’ять героям. І наша молитва. В.о. ректора ХАІ Олексій ЛИТВИНОВ