Як допомогти президенту ухвалити правильне рішення.На Майдані вчергове постмодерн, а рішення ухвалюються в домодерній логіці.Все це можна розглядати з квантової логіки. Ми як суспільство спостерігаємо (тобто в впливаємо в фізичному сенсі) за тим, як колапсує система в політичне рішення.Власне, рішення було подано фракції СН як бездискусійне. Формально квота президентська. Це такий собі онтологічний жест: так є, бо так є. (Дракон премодерну не пояснюється, він займає свою нішу між хаосом і космосом.) формула сакрального порядку так і виглядає: «Країна воює, ваш обов’язок — підтримати моє рішення».1. Федоров «перебирав двигун на ходу».Це тебе що ми називаємо Стратегія А: Аудит перевитрат, поліграфи, звільнення, тендери. Назвати, локалізувати, ліквідувати. Класичний фронтальний реформатор.І тут спрацював механізм, який ми з Валерієм Пекарем описували як Корупційну Гідру, але з інверсією: зрубаною виявилась голова Ланцелота. Система відреагувала саморегенерацією через єдиний доступний їй канал — кадровий. Зброярські клани, відтиснуті від бюджету; правоохоронці; Гетьманцев; генералітет. І це навряд чи змова акторів — все це резонанс самої системи.2. Постмодерн: відставка уряду як симулякрПерезавантаження всього Кабміну, ймовірно, потрібне, щоб зняти одного міністра (так вважає, наприклад, Сергій Фурса). Спектакль битви, де справжня причина зникає у нескінченних інтерпретаціях. Що це було? конфлікт із Сирським? ТЦК? аудит? дрони? Кожна версія однаково правдоподібна. Але тому жодна версія сама по собі не є істинною. «Дракон» розсіявся по всій системі пояснень.3. Гіпермодерн: генерали назвали Дракона його власним ім’ямЗвинувачення в «піарі» і «гейміфікації війни» — це як раз і є гіпермодерн. Дашборди, єБали, метрики ліквідацій, поліграф як інструмент управлінської гігієни. Тому і зустрілася гіпермодерна метрика з премодерною логікою організації армії і ведення війни.Конфлікт із Сирським — не конфлікт осіб і навіть не конфлікт компетенцій. Це зіткнення двох сутнісних режимів. Сам президент дає точну симптоматичну діагностику: «Вони живуть у двох різних світах». «Міша хоче цифровізувати, а Генерали хочуть, щоб їх чули». Це ж вочевидь суперечка про те, чим є війна як об’єкт управління, а не про «що і в кого закуповувати».4. Квантовий рівень аналізу ситуації Головне. Президент тут — не зовнішній спостерігач. Він сам у скриньці.Питання, яке він поставив собі і фракції: «як збалансувати відносини армії та уряду, щоб МО і Генштаб не воювали між собою?» принцип Гейзенберга: те, що ми спостерігаємо, є не природою як такою, а природою, наданою нашому методу запитування. Питання «кого прибрати, щоб конфлікт припинився» вже має начебто очевидну відповідь, що прибрати треба одного з двох. І прибирають слабшого в конфігурації (або сильнішого іміджево). The Economist сформулював це раніше так: «Сирський знає систему набагато краще за Мішу і перехитрить його».Інше питання, яке не було поставлене: «яка архітектура дозволяє двом концепціям війни співіснувати продуктивно, а не анігілювати?». Таке питання сколапсувало би реальність інакше. Але воно не було поставлене не тому, що хтось поганий, а тому, що постановка питання і є визначальним актом.Федоров-інноватор і Сирський-система не існували окремо до конфлікту. Їх породив цей конфлікт. Без опору «генералів» Федоров не був би «тим, хто ламає систему»; без Федорова Сирський не був би «тим, хто її втілює». Власне саме тому прибирання одного агента взаємодії не веде до розвʼки самої проблеми.Драконом в нашій ситуації є не Федоров, не Сирський і не Зеленський. Дракон це скоріше сама конфігурація, де є: воююча країна, дві несумісні концепції війни, один арбітр (із ресурсом бездискусійної квоти і горизонтом планування в один цикл лояльності). Загороднюк, Резніков, Умєров, Шмигаль, Федоров це вже, можливо, забагато міністрів оборони за 7 років. Але я вважаю що це не кадрові невдачі. Я б радше говорив про постійний стан системи, в якій умови виникнення «Дракона» (неефективності, корупції тощо) не змінені жодним із цих призначень.5. Федоров ШредінгераВін одночасно «звільнений» і «залишається в команді» (принаймні так президент сказав фракції). Сам Федоров закінчує допис в соцмережах словами «Далі буде». Це, до речі, точний квантовий хід: не дати вимірюванню зафіксувати свій стан. Він тримає себе в суперпозиції: потенційний прем’єр, потенційний опозиціонер, потенційний символ «другого Залужного», потенційний власник єдинорога в miltech. Заклики виходити на вулицю — це вже спроба зовнішніх спостерігачів провести власне вимірювання і сколапсувати Михайла Федорова в політичну фігуру.Наш сценарний прогноз такий: наступне «вимірювання» зробить не суспільство, не Банкова. Це зробить фронт восени. Саме тоді ефективність закупівель і реальність мобілізації покажуть ефект. І тоді питання «а що, власне, було Драконом» доведеться ставити заново.6. Що не було зробленоНе було того, що ми називаємо Стратегія B. Федоров реалізовував стратегію A (аудит, люстрація) і C (Brave1, Лінія дронів, паралельні інституції поруч зі старими). Все це робилося одночасно і швидко. Але він не робив — і, вочевидь, не міг зробити — інституційні зміни «в довгу». Тобто не змінив культурний код управління ЗСУ. Логіку роботи штабів. Логіку замовлень. Стратегічну функцію — стратегія Перемоги чи стратегія оборони має бути спільною, зрозумілою, стимулюючою.Квантовий модерн вимагає тримати всі три стратегії трансформацій в суперпозиції.Без цього зміни не стають сталими.