Зміна складу Кабінету Міністрів — це не відповідь на виклики, які стоять перед Україною. Питання значно глибше: країні потрібна модернізація державного управління та нова модель керування економікою воєнного часу. Війна робить реформи не менш важливими, а навпаки — критично необхідними. Ефективність економіки безпосередньо визначає силу армії, а економічна політика є частиною національної безпеки. Бізнес сигналізує про серйозні проблеми: ділова активність залишається низькою, більшість підприємств фіксують падіння продажів, а серед головних бар’єрів розвитку підприємці називають непередбачуваність державної політики, надмірний регуляторний тиск і податкове навантаження. Ліберальні економічні реформи сьогодні — це не питання ідеології, а питання обороноздатності. Україна не може перемогти в моделі тотальної мобілізаційної економіки. Конкурентна перевага, яку ми маємо сформувати — підприємництво, інновації, відкритість, економічна свобода та сильні інституції. Необхідно будувати роботу нового Уряду за трьома горизонтами:▪️

Стійкість — енергетична безпека, фіскальна стабільність, розвиток оборонно-промислового комплексу та ефективне використання людського капіталу.▪️

Інституції — реформа Кабміну, завершення децентралізації, модернізація податкової та митної систем, цифровізація держави, впровадження штучного інтелекту та впровадження якісних механізмів стратегічного планування.▪️

Суб’єктність — формування довгострокової економічної стратегії, залучення інвестицій, розвиток людського капіталу, підтримка експорту продукції з високою доданою вартістю та досягнення технологічного суверенітету. Безпека та свобода це не суперечність — вони взаємно підсилюють одна одну. Прошу ваших коментарів до повної статті, в якій я розбираю пріоритети державних політик.