Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє | Другий «мій» кандидат на премію імені Нобеля з економіки за 2025 рік —...

Logotipo de la comunidad de telegram - Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє
2024-07-14

Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Майбутнє

Número de suscriptores:
9833
Fotos:
1650 
Videos:
26 
Enlaces:
1340 
Categoría:
Economía
Descripción:
Проривні стратегії для бізнесу і держави, інструменти управління майбутнім від економіста, футуролога та засновника міжнародної бізнес-спільноти. 🗺 Dligach.com

Canal Андрій Длігач. Економіка. Стратегія. Аналітика - @adligach - №3107

Другий «мій» кандидат на премію імені Нобеля з економіки за 2025 рік — Philippe Aghion. Він — один із провідних теоретиків у галузі економіки зростання і інновацій.Чим особливо близький особисто мені — тим, що в основі його поглядів Шумпетерівська ідея «творчої руйнації».Разом із Peter Howitt він розвинув класичну модель ендогенного зростання. Основні його роботи на цю тему:- Endogenous Growth Theory (книга з Howitt) — Систематизація теорій ендогенного зростання; інтеграція конкуренції, інновацій, людського капіталу, інституційного підходу (що, до речі, може бути перевагою для рішення Нобелівського комітету). Він доводить, що зростання може відбуватися завдяки інноваціям, і що важливу роль відіграють стимули для підтримки інноваційної активності.- Розвиток ідей — у роботі The Economics of Growth. В ній більше про роль конкуренції, ринкових механізмів, інституцій для підтримки інноваційного зростання.Порівняно з ідеями Пола Ромера (премія імені Нобеля 2018 року) в нього є багато відмінностей, про які варто зробити окремий пост. В новіших працях Aghion досліджує сучасні виклики — автоматизацію, штучний інтелект, екологічне зростання. «A Theory of Endogenous Degrowth and Environmental Sustainability» (2025, з співавторами) — теорія зростання із врахуванням екологічних обмежень і пропонується механізм, за яким економіка поступово зміщується до виробництва меншої матеріальної інтенсивності і зосереджується на якості, що дає шлях до екологічно збалансованого зростання.Ключові висновки з робіт Aghion, актуальні для України. 1. Рівновага між рентною винагородою та конкуренцією: інноватори мають отримувати тимчасові рентні надприбутки, щоб інвестувати в подальші дослідження і втіленні інновацій, але якщо рента значна чи існують високі бар’єри для входу нових конкурентів, то динаміка економічного розвитку знижується. Ajax, Нова Пошта, Grammarly, WhiteBit, mono — благо і проблема для України. Але також надмірна конкуренція шкідлива, якщо вона знижує інвестиційну привабливість («ефект втечі» чи «escape competition» у моделях Aghion).2. Державна економічна політика має адаптуватися до структури економіки з точки зору наявності компаній «технологічного фронтиру». І для конкретних компаній ефекти стимулювання з боку держави мають залежати від того наскільки далеко вони від інноваційного лідера (тобто наскільки вони інноватори чи імітатори). Тут є важливе зауваження для України, де переважна більшість «інноваторів» є імітаторами з точки зору глобального ринку. І дуже контраверсійно — defense tech.3. Правова система, захист прав інтелектуальної власності мають бути такими, щоб не стримувати конкуренцію. Дуже важлива роль конкурентної політики, антимонопольного контролю, обмеження рентних бар’єрів.4. У моделі Endogenous Degrowth показано, що з ростом доходів попит зміщується у сторону менш матеріаломістких товарів, що створює умови для економічного зростання з меншим навантаженням на ресурси. Це значить: державна політика може сприяти такому зсуву, спрямовуючи інвестиції в «чисті» інновації, екологічні технології. Тут скоріше багато питань для України, яка одночасно має провести реіндустріалізацію і сформувати лідерство в пост-індустріальній економіці. 5. Роль держави — модератор та каталізатор, а не субʼєкт («диктатор») інновацій. Держава має створювати «правила», стимулювати конкуренцію й інноваційну активність, але не «примушувати» ринок до інновацій. (Зазначу, що у Degrowth-моделі Aghion задає іншу роль держави — не тільки «модератора», а й активну: податок на матеріали + субсидії сервісам). Адекватне поєднання: державна підтримка (гранти, доступ до фінансування) + податкові стимули (це я від себе додаю) + конкуренція + відкритість. Лібертаріанці, звичайно, і з цим посперечаються. 6. Інноваційне зростання часто породжує нерівність, тому важливо підтримувати політики, які відкривають шлях для талантів і винахідників, незалежно від походження. Доступ до освіти, перекваліфікації, фінансова підтримка — ключові елементи.
1290
25-10-11 14:26