#advice #questionВід підписників :Всім привіт)Потрібна ваша порада. Мені в березні діагностували комбінований Рдуг + тривожність + депресію. Призначили лікування сертраліном і обговорювалось лікування бупропріоном. Потім сертралін мені не підійшов, його замінили венлафаксином. Але його теж відмінили через різке підвищення пролактину(маю аденому гіпофізу, тому не бажане було його підвищення). Поміняли на дулоксетин. Це все за 2,5 місяці. Мій емоційний стан провалився на саме дно. Поміняла психіатра і там знову обговорювали, що коли стабілізується стан на дулоксетині, додамо бупропріон. Такий варіант мене влаштував.Через 2 місяці прийому я повернулась до питання лікування саме Рдугу. Мені психіатр відповідає типу «Перша лінія лікування Рдуг - це психотерапія». На психотерапію у мене на той момент не було фінансів, але я читала багато різних статей і досліджень, слухала різні подкасти як менеджментити прояви неуважності і проблеми з концентрацією уваги. Почала впроваджувати це у своє повсякденне життя і дійсно стало набагато краще. Я почала харчуватись за будильниками, на будь-які зустрічі/події у мене стоїть нагадування, почала уважніше слухати коли маю якесь маленьке відволікання. Але неуважність всеодно до кінця не пройшла. Ось декілька прикладів за останній місяць: я з неуважності викинула золоті каблучки у смітник, випадково викинула антидепресант, який пʼю на ніч, забуваю про дні коли мені в спортзал, постійно забуваю телефон десь у туалеті/закладі/стоматолога і тд. Я знову піднімала питання ліків з психіатром. І вона знову мені каже, що основна лінія лікування - це психотерапія. Потрібна порада: варто шукати іншого психіатр чи все ж продовжувати далі менеджментити всі ці моменти? Чи і те, і те?