#зливи_літератураБув уривок з усмішки Остапа Вишні «Кримське сонце»Тоді, як вороно-синя ніч молоком голубим береться, коли чадру свою скидає, синю чадру, синю, аж ворону, а море, чадру тую вхопивши, у кришталево чистих хвилях своїх її вимиває, синяву оту їй виполіскує... — тоді сонце!Воно до Ай-Петрі підкрадається, тихо, тихо, а тоді, прискочивши, тільки — лясь його золотим віником по зубасто-неоковирній його голові! — та тоді вгору, вгору, вгору по блакитному схилі... Тікає...А Ай-Петрі як тріпоне враз волохатою сивою головищею, як замотає бородищею, — а борода та клаптями, а волосся шматтями, а вітрець тільки — ф-ф-у! — і лисий старий Ай-Петрі... Жоднісінького тоді клаптика біло-туманової на нім вовни!А сонце регочеться! А сонце регочеться!.. Вгорі!І регочуться тоді хвилі в морі, і кипариси сміються, і лаври тіпаються з реготу, і веселі усмішки на абрикосах, на винограді, на велінгтоніях...1. Який жанр (усмішка, новела, роман...)2. Які ключові слова (Ай-Петрі в двох варіантах згадувалось як ключове)3. Ідею найкраще передає прислів'я.4. Який художній засіб використано (персоніфікація, алюзія, алегорія, епітет).