Минає рік від тієї жахливої ночі, яка назавжди закарбувалася в пам'яті.Тоді ворог спрямував понад 30 «шахедів» на залізничні об’єкти Лозової. Це була найважча атака за весь час повномасштабного вторгнення. Вона забрала життя та завдала масштабних руйнувань: будівлі вокзалу, критичній інфраструктурі, оселям мирних лозівчан. За цей рік ми пройшли непростий шлях. Завдяки згуртованості громади, допомозі партнерів та щоденній праці залізничників вдалося повернути життя туди, де були самі руїни.Попри постійну небезпеку, Лозівська громада залишається важливим гуманітарним хабом. Продовжуємо підтримувати вимушених переселенців з Донеччини, які через Лозівський транзитний пункт прямують у безпечніші регіони України.Дякую всім за витримку! У першу чергу оборонцям — за захист неба та гідну відсіч ворогу, а також залізничникам — за мужність і відданість справі під щоденною загрозою обстрілів.На жаль, і сьогоднішній день не став винятком: ворог знову атакував Лозову, є нові пошкодження, але ми тримаємося. Наше залізне серце б'ється, і воно сильніше за будь-яке вороже залізо. Віримо, що прийде день, коли на нашій станції знову оголошуватимуть десятки потягів, які об'єднуватимуть родини та міста.Дякую кожному за стійкість і взаємопідтримку.Дай Боже всім нам тихого дня!Все буде Україна!