ZALIZNYAK | Вчора до мене заходив товариш.Він росіянин, доброволець, що в 14-му ро...

Вчора до мене заходив товариш.Він росіянин, доброволець, що в 14-му році змінив престижну роботу та простору квартиру в російському мегаполісі на невідомість добровольця в окопах.Я знаю його десять років, бачив, як ця людина перетворювалась з російського правого націоналіста, яким рухала ненависть до кавказців, азіатів та мусорів, до духовно розвиненої, цільної особистості.Був у нього період, де він експериментував з різними психотропними наркотичними речовинами, що типу гриби 🍄, аяваска, приправлена шаманським шахрайством заробітчан з Перу.Все було в нього — і вегетаріанство, і іслам, намішаний з буддизмом та окультним християнством.Пили ми з ним за столом маленької кухні заспокійливий чай і вели бесіди:Про Бога.Про божественне.Про те, яким чином досягти стану просвітленості.Про зброю Про огиду інтриганства😂— Я зараз дійшов до того, що змінювати свій фізичний стан і виходити за «межу» можна за допомогою музики.— Так, я про це чув. А який саме інструмент використовуєш?— Різні музичні чаші, — відповів товариш.— А який цей стан, і чи відрізняється він від інших станів, яких ти досягав?— Так, звичайно. Але описати його словами буде важко: тут і бачення потойбічного — ти би назвав це галюцинаціями, — а загалом мені важко його описати.— Так, розумію: людська мова досить примітивна і багатьох станів та явищ описати не може, та, можливо, і не потрібно.— Ще мені подобається варган.— О, так, я завжди захоплювався цим по-справжньому гіпнотичним звучанням. Але я такого стану досягаю по-іншому.Товариш зробив ковток білого чаю і нахилився трохи в мій бік, що на мові невербальних жестів означало, що він зацікавився.— За допомогою фізичних вправ.— Це як? — посміхнувся товариш.— В практиці східних єдиноборств є такий вид тренування, коли одна якась проста вправа — ну, наприклад, удар по черзі лівою і правою рукою — повторюється тисячі або десяток тисяч разів за тренування. Люди реально втрачають свідомість або починають марити, хоча вперше такого стану я досягнув не так.— А як саме і коли це трапилось? — запитував росіянин-ізотерик.— В 2010 році. Особливо вибору по спортивному інвентарю не було, і тренувались ми як могли. В спортивній залі, де я тренувався, лежала велетенська покришка від трактора та металевий карданний вал від «Газелі» вагою 16 чи то 18 кілограмів.За все в нашому житті потрібно платити, і тоді, ще юнаком, я теж міг заставити себе заплатити за ті чи інші вчинки, які вважав неправильними.Щось десь сам собі накрутив, сам себе засудив до покарання через биття цим карданом по покришці білоруського трактора, поки не впаду без свідомості .Зробити це виявилось не так просто, як вважалось.😂Але що я помітив: набравши певний темп і, головне, ритм ударів, що супроводжувались різким видихом, коли металевий брус бив по колесу, і вдихом, коли був замах, стан мій почав змінюватись.Удари по покришці нагадували удари по барабану — важкі та ритмічні.Реальність навколо змінилась, і я вже не бачив, що коїться, і не розумів, де я знаходжуся.Після невідомо скільки часу вага в руках зовсім не відчувалась, але дихання і удари лунали в моїх вухах, чекаючи нового циклу, і так, здавалось мені, минула вічність.Прийшов я до тями і побачив, що рукавички, в яких я був, повністю стерті разом зі шкірою на долонях.Навіть не пам’ятаю, як встав, пішов у душову, нахилився над умивальником, на якому, до речі, постійно були засохлі плями крові.Десь відчув себе собою вже коли прийняв холодний душ.Ось, друже, такий досвід я мав.— Так, клас. Це означає, що ти сприймаєш світ лише коли повністю виснажуєш своє тіло — лише тоді відкриваєш свій дар.— Так, ще подібних станів я досягав у походах в горах, коли ритмічне човгання ногами по глибокому снігу і стан зневоднення можуть погрузити в гіпнотичний транс не лише одного тебе, а цілу групу.………Ось такі розмови за чашкою чаю. А про що спілкувались ви?