Хвороб не існує. Їх вам нав’язали.Ми всі живемо у своїй реальності.І ця реальність складається з того, що ми знаємо і у що віримо.У моїй реальності хвороб не існує — і тому я не хворію.А коли тіло підсвічує біль, я не біжу боротися з ним.Я слухаю.Біль — це не ворог.Це сигнал.Це чесна відповідь тіла на те, що я зараз іду не туди або роблю не те.Тіло ніколи не помиляється.Помиляємося ми — коли перестаємо його чути.Кожен із нас живе у різній реальності, бо нас виховували різні батьки, у різних умовах, з різними переконаннями.Перші знання про життя нам закладають ще тоді, коли ми навіть не вміємо сумніватися.І ці знання далеко не завжди про свободу.Частіше — про зручність.Про контроль.Про систему.Нас привчають вірити в те, що вигідно не нам.Нас привчають віддавати відповідальність за себе зовні.Коли я почала глибоко розбиратися в тілі, свідомості та підсвідомості, я побачила інше.Для мене хвороба перестала бути хворобою.Вона стала ростом.Точкою усвідомлення.Місцем, де життя просить мене зупинитися і почути себе.Хвороба показує, що я живу не з собою.Що я зрадила свій напрямок.Якби люди дійсно чули своє тіло, вони були б зовсім іншими.І я ділюся тут своїми знаннями, на основі досліджень вчених, щоб ви творили свою реальність - а не яку вам навязала система.