Оленівка. Роковини страти.​​Це була не помилка і не випадковість, це була холоднокровно спланована ліквідація.​У ніч на 29 липня 2022 року росія вчинила показову страту українських полонених, проте після підриву барака та знищення наших оборонців ворог прикрився брехнею про «випадковість». Цей акт терору остаточно довів дві речі: для росії не існує жодних стримуючих законів, тоді як міжнародні інституції демонструють абсолютну нездатність ці закони захистити.​Пам’ять про цей злочин вимірюється для нас не стільки болем втрати, скільки усвідомленням того, що єдиним дієвим аргументом у протистоянні з цим ворогом залишається виключно сила. Ця пам'ять позбавлена статичності, адже ми розуміємо:Оленівка триває досі. Вона не закінчиться, допоки сотні наших захисників перебувають у полоні, а винуватці терору — залишаються безкарними.​Ми, як Nація і Держава, кожен на своєму місці, зобов’язані пам’ятати й системно робити все необхідне, аби росія понесла невідворотну відповідальність за кожен свій злочин.​Відплата — це не емоційний порив, а закономірний і неминучий результат наших спільних зусиль.Пам’ятаємо. Діємо. Наближаємо розплату.​​