​​ВЕЛИКА ЛАДА, ЛЕЛЬНИК, КРАСНА ГОРА — 22 квітняУкраїна: Рідна Земля — Рідна Мова — Рідна ВіраХай Лад і гармонія панують у ваших українських родинах ‼️Ладина родина. ЛАДА — Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першопочатків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню, мужності).Грецька Богиня Лето та польська Леда тотожні з нашою Ладою, Дослідники вважають, що на острів Пелопонес ця Богиня прийшла з Подніпров’я і має ще пелазгійські корені, її храми існували в багатьох країнах Європи, а її статуї досі прикрашають музеї Італії й Греції. Лада (Лето) в обох руках тримає своїх малих дітей: Лелю (Артеміду) і Полеля (Аполона).В один з весняних днів пробуджується син Богині любові Ледь (тотожний Ероту, чи Купідону, — синові Богині Венери, Афродіти). Саме давнє язичницьке свято цього Бога пристрасті лягло в основу сучасного католицького свята “святого Валентина”. Християнські пояснення цього свята виглядають безпорадними: адже саме Лель-Купідон, що цілиться в серце красуні своєю пристрасною стрілою, зображається і нині на католицьких листівках (так званих “валентинках”), а зовсім не християнський аскет-“мученик”, страчений імператором Клавдієм за образу язичницьких Богів, а зовсім не “за вінчання закоханих під час посту”.В Греції та Римі це свято відзначали в середині лютого (приблизно наш Велесовий тиждень), але в слов’ян весна настає дещо пізніше, тому, вірогідно, і це свято входило в комплекс весняних Лельників — час від Великодня до Ярила. Далекий відгомін цього слов’янською міфу про пробудження Любові зберігся в казці про Білосніжку або Сплячу Красуню, яка прокидається зі смертельного (зимового) сну завдяки силі любові (поцілунку) закоханого в неї лицаря.Лель — Дух, що прагне втілення в людській дитині, Він обирає шлюбну пару для свого народження. Тих майбутніх своїх родителів (батька-матір), які йому подобаються, він закохує, пускаючи в їх серця стрілу.Леля — дочка Лади, Богиня дівочої любові, молодша Рожаниця; таке ім’я надавалося дівчаткам, які народилися навесні. 22 квітня на свято Лелі дівчата здійснюють обряд “Лельник” — водять хороводи, заквітчуються вінками, співають веснянки, гаївки тощо.Ладо (ДідЛадо) чоловіча пара Богині Лади, згадки про якого збереглися в українському фольклорі. У веснянці “А ми просо сіяли” як рефрен звучить “Ой Дід Ладо, сіяли!” Ладо згадується також у Велесовій Книзі як Бог-Пращур, який через сміливого мужа Квасура відкрив людям секрет приготування священного напою меду-сури, що його русичі п’ють на славу Божу (дошка 22). Ладо у Велесовій книзі має ще іншу форму імені — Ладобог (дошка 38-А) — Бог порядку, спокою, миру, “який править лади родинні і благості всякі”.Велика Лада, Лельник, Ляльник, Красна Гора. Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах і гаях, вселяти любов у душі людей. Дівоче свято краси і любові: пісні й хороводи водять на честь її доньки — Богині Лелі. В цей день відбуваються сватання, заручини та весняні весілля. Богині-покровительці шлюбу приносять пожертви білого хліба та білого півня.Мати Лада і дочка Леля ототожнювалися із сузір’ями Великої та Малої Ведмедиць. На статуї збручського Світовида Лада зображена з обручкою, дивиться на схід.Лада — Велика Праматір нашого роду, народила першопочатки Всесвіту — Лелю (покровительку вод) і Полеля (покровителя світла), тобто Воду і Вогонь, боротьба яких, за Велесовою Книгою, “тече явно і та соутворює живоття наше”.