​​Сьогодні Величне Сонячне свято — 🌞 #ВЕЛИКДЕНЬ☀️

Привітайте своїх рідних та друзів зі святом перемоги Світла над Темрявою, Добра над Злом, Гармонії над Хаосом. Хай ваша Душа наповнюється Світлом Сонця 💥, а в серці палає Вогонь Сварога 🔥! Духовне релігійне свято — це не просто будь-який довільно встановлений день, як, приміром, день миру чи день знань. Наші Пращури пов’язували свята з рухом Небесних Світил, які є втіленням Богів. Чотири найголовніших свята річного Кола Сварожого є проявами чотирьох етапів життя: зимовим та літнім сонцестоянням, весняним та осіннім рівноденням. Рівнодення означає, що тривалість дня, який почав зростати від свята Різдва Коляди, збільшуючись щодня на кілька хвилин, нарешті зрівнялася з тривалістю ночі (по 12 годин). Наступний день становить уже 12 годин 1 хвилину, а ніч зменшується — 11 годин 59 хвилин. Люди кажуть “День поборов Ніч”. Отже наступного дня після весняного Рівнодення і святкується ВЕЛИКДЕНЬ. На Великдень українці випікають ритуальні 🥮 хлібини, короваї, солодкі пишні баби. Цей священний хліб має бути якомога вищим — це символ родючості, плідної сили. Великодні 🥚 писанки та крашанки виконують чарівність воскресіння душ наших Пращурів. Саме таке розуміння наших святощів, як і в давні часи, намагається і сьогодні побороти християнська церква, але, так і не змігши їх викорінити, була змушена дозволити їх, включивши до своїх церковних ритуалів, надавши їм зовсім іншого ідеологічною значення — “воскресіння ісуса христоса”. Ритуальні страви цього тижня виконують чарівну роль, тому вживати їх слід саме в космічний час Великодня, — тільки тоді Небесна Брама відкрита для душ українців-русичів. Приписи попів постувати в цей час спричинюють зворотну дію — ми “постуємо” практично цілий рік. Пам’ятаймо, що яйце — символ вічного життя, а отже вічно житимуть Дажбожі онуки, тобто всі ми, українці-русичі. Тому неприпустимо розписувати і дарувати видуте, порожнє яйце, адже це символ безпліддя, який застосовують наші вороги, щоб знищити українську Націю та слав’янський суперетнос в цілому. ВЕЛИКОДНІ МОЛИТВИ НАШИХ ПРЕДКІВМолімось Богам, щоб мали ми чисті Душі і тіла наші. І щоб мали ми життя з Праотцями нашими,. В Богах зливаючись в єдину Правду. Так оце єсть ми — Дажбожі внуки! Дажбожі внуки ми — улюбленці Богів! І Боги свої десниці тримають на ралах наших. Заспіваймо Славу Суражію, і так мислимо до вечері. І пятикратно славимо Богів! Ми славимо Богів ніколи не просячи,Адже славимося силою Їхньою! Велесова книга У давнину святкування Великодня було всенічною службою, як і всі сонячні свята. Люди чекали появи Сонця, щоб відчути чарівність його “гри”, адже кажуть: “На Великдень Сонце грає”. Волхви восхваляли Світило, в якому бачили Бога Ярила. Найближче до Бога випромінювання — СВІТЛО. Світло Сонця Ярила проявилось на ВеликденьІ втілилось в земному Роді людському — українській Нації. Світлоносна сила Сонця, проявлена Ярилом,Є водночас чистотою духовною і чистотою тілесною. З Великоднем приходить на Землю Лад —Посланець Права — Гармонії Всесвіту. Прилітає на Землю Жива — Золота Птиця з яйцем, яке є початком всіх начал,Життєтворчим насінням, що його дає Сварог. Великодні привітання, поцілунки — давній язичницький звичай. Народ радіє Весні, славить пробудження Природи, висловлює своє одвічне прагнення до любові і щастя. Вітаються словами: “Слава Ярилу!” Відповідають: “Навіки Слава!”