​​​​Золоті сережки з кургану Соколова Могила.Датуються I ст. н.е. Скоріше за все належали знатній сарматській жінці.Сережки становлять цікавий приклад ювелірного мистецтва ранніх століть н. е. Попри складну конструкцію, вони не створюють враження перевантаженості декоративними елементами. Навпаки, їхнє художнє вирішення відзначається витонченістю та гармонійністю форм, що викликає асоціації з образом тендітної жінки, прикрашеної цими виробами.Безпосередніх аналогій подібним сережкам не простежується. Водночас їхня композиція перегукується з традиціями елліністичного ювелірного мистецтва. Характерною ознакою є наявність центральної великої вставки, обрамленої дрібнішими елементами, а також використання вільно звисаючих ланцюжків і підвісок. Такий прийом надавав прикрасам динаміки й декоративної виразності. Подібні конструктивні та стилістичні рішення простежуються у виробах, походження яких пов’язане з некрополями античних центрів Північного Причорномор’я, Середземномор’я, а також із сарматськими поховальними комплексами.Досліджувані сережки виконані у поліхромному стилі, який набув широкого поширення у перші століття н. е. Його сутнісною характеристикою було застосування кольорових інкрустацій — скляних, напівдорогоцінних та дорогоцінних каменів. Поєднання різних за кольором і фактурою матеріалів забезпечувало виразний декоративний ефект і водночас підкреслювало статус власника прикраси.