ПАТЕРН (модель, зразок)До того, як була розказана перша казка, був порядок. До імен, звуків, Богів існував пантерн. Наші Предки жили історіями, розказаними в променях Сонця та під зоряним Небом, співаними біля Вогнища. Вони шанували Богів, зберігали старі звичаї та не давали людям зануритися в забуття. Разом з тим перекази не були тим місцем, де все починалося, бо до розповіді був порядок. До історії була структура. До міту була структура. Міфи, які ми любимо, не були створені заради сенсу, а виникли із сенсу. Вони були божественно навчені, а не уявлені чи відкриті. Вони були вирізьблені зі структури буття, так само, як річки повторюють форму землі. З центру всього існуючого, вийшов не символ, а сутність. Не метафора, а Закон. Піднялися криниці, виросло Дерево, і Боги почали діяти в рамках. В межах Структури Творіння. Рідні Боги дали дари нашим Прапредкам: Стрибог дав Подих Духу, оживляючий вітер життя. Велес дав розум, пам'ять, волю та натхненну усвідомленість. Дажбог дав витримку, теплоту та божественний відлиск. Це не були символічні знаки. Вони були структурованою сутністю душі. Кожен з них черпався з первісних джерел, кожен закріплювався в первісному законі становлення.Ось що ми повинні пам'ятати: душа — це не абстракція. Це архітектура. Перекази — це не винаходи, не роздуми. Світ не інтерпретувався, а вимірювався та дарувався.Джерело не уособлює долю, а розподіляє її. Дерево не просто символічне — воно утримує космос. Перше не було уявою. Воно сталося. Тож тепер, коли ми говоримо про повернення до старих шляхів, ми не відроджуємо ностальгію. Ми перебудовуємось зі структурою, яка досі тримає цей світ разом. Патерн не помер. Він не потьмянів, не зник. Ми просто забули, як його бачити, але це дихання все ще рухається. Сварог досі існує, рідні Боги живі. Вони досі сяють в душі нашого народу. Тож ми повинні пам'ятати: ми не просто будуємо Рідну Віру — Язичництво, а відновлюємо взірець і вчимося як народ, як знову вірити. Це не просто імена. Це не просто перекази. Це не просто самі Боги — це набагато глибше, набагато більше. Це Взірець. І народ пізнає момент — відчуття цілісності. Відчуття перебування вдома. Відчуття знову бути живим.