Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Полум'я наших душ
Añadido 06 ene. 2025 🌐 UK

Полум'я наших душ

@UkrainianMilitaryHonor
Número de suscriptores: 2 090
Fotos: 1,550
Videos: 121
Enlaces: 684
Descripción:
«Історія не є вантажем пам'яті, це полум'я наших душ» (С) Актон
Fuente

Полум'я наших душ | ​​Після повороту червоних в Україну в 1943-1944 рр. багато бійців Шуцм...

Logotipo de la comunidad de telegram - Полум'я наших душ Полум'я наших душ @UkrainianMilitaryHonor
561 Vistas/Alcance 2026-09-09 17:27 Mensaje №3290
​​Після повороту червоних в Україну в 1943-1944 рр. багато бійців Шуцманшафту та допоміжної поліції з Наддніпрянщини та Східної України було евакуйовано до Німеччини. В Берліні в більшості з них створили пожежні команди. Щодо цих пожежників то саме з українських протипожежних відділів у Берліні полковник Армії УНР Петро Дяченко 22 лютого 1945 року відібрав частину бійців для кадрової основи, в свою Протипанцерну бригаду «Вільна Україна» 2-ої дивізії УНА.

Ось як зустрічали Різдво родини цих пожежників. Далі приведу уривок статті з газети "За Україну" — Орган українських збройних сил. Фельдпост 01404.
Стаття від 14 січня 1945 року.

​​​​«На Різдві в українській пожежній частині.

Українська пожежна частина формувалась колись у Києві. Покинувши Батьківщину, вона вже 14 місяців перебуває у місцевості Б. (мова про Берлін - А. Ч. ). Разом з частиною виїхали жінки й діти пожежних поліціянтів та військова оркестра силою 32-ох музик. За ввесь час перебування у Б. старшини й підстаршини  провели кілька курсів для нових пожежних відділів, які вже сьогодні діють по різних місцях. Оркестра частини теж не дармувала й або концертувала для вояків або вивчала новий репертуар. Цьогорічне Різдво святкували пожежні поліціянти та їхні сім’ї вперше на чужині. Тому, можливо, було так приємно, так щиро, сердечно й тепло. Жінки приладили Святвечір з хорошою ялинкою, з кутею й варениками, оркестра заграла рідних колядок. А на Свята влаштували Ялинку для дітей. Дідусь Мороз у білому кожусі й з засніженою, срібною бородою приніс дітям усяких дарунків. Матері напекли й наварили різних смаковитих речей; діти бавились, аж гей! Усі співали й танцювали; мала Галя з Донбасу й трохи більша Світлана з Криму й непосидющий Ватік з Полтави та чорноокий Вова з Києва, якому дідусь Мороз приніс літака. Разом з дітьми раділи в день Різдва Христового матері й батьки та радів і сотник частини, що з дітьми ходив у хороводи. ■ Б.»

А на фото той самий чорноокий Вова з Києва. Хотілося би вірити, що його доля і його батьків склалася добре. Що він лишився зі своїми батьками на Заході живий та здоровий, він і його батьки, а не десь виховувався в дитбудинку СССР, а батьки в кращому випадку валили ліс в ГУЛАГу, це в кращому. В гіршому загинули в останні дні боїв прориву на Ельбі, або ж розстріляні як зрадники.