Сьогодні минає рік від дня загибелі Олександра Гатіятулліна - співзасновника, першого голови правління ГО «Україна без тортур», нашого колеги й друга.

Саші, з яким ми стільки років працювали, їздили у моніторингові відвідування, навчалися, сперечалися й разом шукали відповіді на непрості питання.

Нам досі важко звикнути до того, що більше не можна йому зателефонувати, поділитися новинами чи запитати, що він думає про чергову ідею. Його бракує на наших зустрічах, у спільній роботі й у звичайних розмовах. Для багатьох із нас він був людиною, до якої можна було звернутися по пораду та підтримку, у якої вчилися і поруч із якою пройшла важлива частина життя.

Саша казав: «Мені в житті щастить - я зустрічаю дуже хороших людей, які вносять свою лепту у формування мене як особистості». Нам теж пощастило зустріти його. Ми багато чого навчилися від нього, пам’ятаємо його підтримку, розмови та спільну роботу. Він впливав на нас своїм прикладом, ставленням до людей і готовністю відстоювати те, у що вірив.

Олександр багато зробив для захисту людей у місцях несвободи та для нашої спільноти. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він став на захист України, але й під час служби залишався на зв’язку та долучався до наших справ. 16 вересня 2025 року Олександр загинув під час виконання бойового завдання. Йому було 50 років.

Цей рік ми продовжували працювати, проводити моніторингові відвідування, навчати людей і розпочинати нові проєкти. У цій роботі є багато того, чого ми навчилися від Саші: уважності до людини, готовності ставити незручні питання й наполягати на змінах, коли йдеться про чиїсь права та гідність. Адже, як він казав, “Допомагаючи іншим - ти допомагаєш собі”.

Ми ніколи не забудемо Сашу й ніколи не перестанемо говорити про нього. Будемо ділитися спогадами, розповідати про нього людям, які не встигли з ним познайомитися, згадувати його слова, характер і жарти. Нам важливо, щоб за його ім’ям люди бачили людину, яку ми знали й любили, і розуміли, чому він так багато для нас значить.

Ми продовжуємо Щорічну нагороду імені Олександра Гатіятулліна, щоб підтримувати людей, які поділяють його цінності та своєю щоденною працею захищають інших.

Цього року вона матиме дві номінації: для громадських моніторів Національного превентивного механізму: https://forms.gle/RocQmy2vQEUHiaoY9
та для представників широкої правозахисної спільноти: https://forms.gle/XUz2y867SoahkNDo7
Для нас це можливість зберігати пам’ять про Сашу й відзначати тих, хто, як і він, присвячує себе захисту людської гідності та протидії катуванням.

10 листопада 2026 року ГО «Україна без тортур» проведе вечір пам’яті Олександра Гатіятулліна. Запрошуємо тих, хто знав Сашу, працював із ним, навчався в нього чи був його другом, бути цього вечора разом із нами.

Якщо ви плануєте долучитися, будь ласка, заповніть реєстраційну форму: https://forms.gle/bd4p1B2zAQPqG9Hm6

Про місце, час і програму вечора повідомимо згодом.
Нам хочеться зібратися, згадати спільні поїздки, розмови та історії, які досі викликають усмішку. Почути спогади одне одного й побути поруч із тими, кому його теж бракує.

Олександр, дякуємо за дружбу, за все, чого ти нас навчив, і за роки, які ми пройшли разом. Ми пам’ятаємо тебе з любов’ю і продовжуємо нашу спільну справу.