Україна без тортур | Права людини VS Місця несвободи | Закон VS Справедливість | УБТ News | ​​Участь засуджених у захисті України: аналіз державної політики, стат...

​​Участь засуджених у захисті України: аналіз державної політики, статистики та перших результатів.Раніше ми вже писали про примусову мобілізацію засуджених у РФ, де вербування в’язнів через ПВК «Вагнер» та інші силові структури здійснювалося без належних правових процедур і часто під тиском. Український підхід принципово інший — правовий, контрольований і заснований виключно на добровільності, принаймні в публічній площині та в особистих інтерв’ю засуджені, які доєдналися до ЗСУ не зазначають протилежного.У травні 2024 року Верховна Рада України ухвалила історичні зміни до законодавства, запровадивши механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для служби у Збройних Силах України. Закон “Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності” визначив чіткі правові рамки, процедури та обмеження.Новий механізм дозволяє лише певним категоріям засуджених претендувати на умовне звільнення. Закон прямо забороняє залучати осіб, засуджених за: злочини проти національної безпеки, тяжкі корупційні кримінальні правопорушення, зґвалтування та злочини, пов’язані із сексуальним насильством, умисні вбивства (за винятком окремих випадків) та деякі інші.Не допускаються також засуджені з низкою тяжких захворювань — зокрема ВІЛ у стадії СНІДу, активним туберкульозом чи гепатитом.Процедура включає: добровільне подання заяви засудженим; військово-лікарську комісію, яка визначає придатність до служби; перевірку військовою частиною, яка має погодити зарахування; рішення суду, що ухвалює умовно-дострокове звільнення; прибуття до ТЦК та СП та проходження повноцінної підготовки тривалістю від 40 до 60 днів залежно від підрозділу.Статистика залучення є доволі динамічною від моменту ухвалення закону:🔷 775 осіб — саме стільки, за даними Офісу Генерального прокурора, вступили до війська станом на 30 травня 2024 року.🔷 На початку 2025 року представники Міністерства юстиції повідомляли про понад 8 000 колишніх засуджених у складі ЗСУ.🔷 3 грудня 2025 року, за словами заступника Міністра юстиції Євгена Пікалова в коментарі Le Figaro, ця цифра перевищила 11000 військовослужбовців. Крім того в коментарі зазначається, що 13600 ув’язнених подали заяви на службу, понад 2500 перебувають на етапі перевірки.Понад половина тих, хто долучився, були засуджені за майнові злочини — передусім за крадіжки - відзначає Євген Пікалов. У відкритих джерелах зазначається, що географія подання заяв показує, що найактивнішими є установи у Житомирській, Кіровоградській, Миколаївській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій, Вінницькій та Дніпропетровській областях.За інформацією Мін’юсту та журналістських розслідувань, значна частина рекрутів поповнила підрозділи “активного бою”, зокрема: 1-й окремий штурмовий батальйон «Да Вінчі», 225-й окремий штурмовий полк, 92-га окрема штурмова бригада, 93-тя механізована бригада «Холодний Яр», 95-та десантно-штурмова бригада, 3-тя окрема штурмова бригада. До підрозділів доєднуються як чоловіки так і жінки. За офіційними повідомленнями, сотні військовослужбовців, які вступили за процедурою умовного звільнення, уже відзначені: державними нагородами, відомчими відзнаками та заохоченнями командирів підрозділів. Це обумовлено залученістю саме до підрозділів, які беруть участь у активних боях і виконують завдання високої складності, так і ставленням до служби та високою мотивацією - відзначають в батальйоні «Да Вінчі».Міжнародне право не забороняє залучення ув’язнених, але й не містить норм, які б прямо це дозволяли чи регулювали. Це повністю віддано на розсуд окремої держави — за умови дотримання прав людини та добровільності