Активна членкиня УАРПП, Марія Панькова, рефлексує над участю у цьогорічній конференції IARPP⏬

Участь в конференції IARPP part 2. Отже повертаючись до історії учасні в міжнародній конференції, сьогодні поділюсь з Вами вже безпосередньо, що відбувалося на сесії до якої я була залучена. Cесія мала назву: «Динаміка війни та страх розпаду». У мене було 2 співвдоповідача та куратор. Цікаво, що зі співдоповідачами ми не були знайомі, та роботи ми не читали попередньо, а представляли та дискутували уже на місті. Patricia Fernandez запропонувала свою роботу під назвою «Бути підвладним вбивчій третій стороні: роздуми про сучасну соціально-політичну динаміку знищення». Gurmeet Kanwal запропонува роботу «Від імпульсу ненависті до використання ненависті: психоаналітичні перспективи для політики та практики». Багато в своїй роботі зупинявся на біологічних і історичних предтечіях ненависті. І моя робота мала назву «Реляційна переспектива, як опора в часи війни». Тож наша сесія плавно рухалась від соціо - культурного, біологічно детермінованого до індивідуально погляду. Аудиторія, що була присутня цікавилась наступним: - Що дає змогу витримати ненависть клієнта? - Чому з деякими клієнтами це ніколи не трапляється в роботі? - В чому потреба ненависті? - Як індивідуальний досвід може захопити більше, ніж соціокультурний? Розгубленість та тривога перед виступом, змінилась на наповненість та виснаження одночасно. Там де конфлікт між Іраном, Ізраелем та США має центральне місце, знайшовся голос і для українського досвіду, хоч і в індивідуальному прояві. Закінчу словами колеги, що рефлексував над моєю розповіддю. «Бути поетом, не моя амбіціяЦе мій спосіб, побути на самоті»The Keeper of Sheep by Fernando Pessoa P. S. Фото з email, як залишали контакти для продовження листування. Щось в тому є, відкидаюче від технологій. Тексти доповідей можна знайти тут