Проте знаходяться терапевти, які з обуренням питають "Не послуга?! А що ж ви тоді продаєте? Скажете, що час?!". Коли я питаю, який результат вони можуть гарантувати - вони зливаються.Хєрня в тому, що кожен терапевт має своє несвідоме (і позасвідоме, - можу додати, як реляційний психоаналітик). І на це несвідоме ми не можемо впливати.В якості ліричного відступу скажу, що зараз співпрацюю з дизайнерами. І зрозуміла, що в кожного дизайнера свій стиль, свій почерк. Так само, як і в кожного фотографа, стиліста, художника, письменника... Це не можна змінити, навіть якщо митець захоче це зробити.Так само психотерапевт не може змінити своє несвідоме (і позасвідоме). Ми не можемо гарантувати певний конкретний результат тому, що не знаємо, як поведемо себе, і як поведе себе пацієнт. Ми не можемо працювати "на замовлення". Це більше співтворчість, ніж виконання замовлення*.*Звісно, ми можемо щось прогнозувати. Навіть до певної міри можемо змінюватися (і це теж ознака хорошої терапії), але також і маємо свої обмеження та області психіки, які важливо лишити такими, як вони є.Так ось терапія побудована так, що ми не виконуємо замовлення. Не вирішуємо запит. Ми присутні та включені своєю суб'єктивністю. І взаємодіємо з суб'єктністю пацієнта.Але як це продати і хто це купить?Дуже шкода, що платформи та багато терапевтів почали говорити з пацієнтами маркетинговою мовою. Треба обов'язково сказати, що вони отримають у підсумку. Було - стало. Підібрати найоптимальнішого фахівця під запит.Таким чином споживання займає і те місце, де могла б (і мала б!) проявитися суб'єктність і творчість. Де могло (і мало б!) створитися щось штучне, нетипове, нештамповане.Є якесь в цьому неприємне відчуття, що ми можемо загубити і вже губимо щось важливе.Автор - Анна Зозуля❤️ - теж таке помічаю😁 - ну не знаю, я бачу інакше🔥 - моя думка в коментаряхРеляційні: ФБ | Інста | Сайт ІРППГП | YoutubeАПУ: ФБ |Телеграм | Інста |Сайт |Youtube | LIn