Історія відносно смішна.

У мене є брат-близнюк — Станіслав. Він досі перебуває в полоні.

Коли ми були в Маріуполі, він тримав одну з позицій біля жіночої колонії. Повністю контролювати ситуацію там було неможливо, тому прийняли рішення, що двоє воріт контролюватиме мій брат із хлопцями.

Через кілька днів я приїхав до нього на позицію: привіз провізію та боєкомплект, а також замінив батареї на радіостанціях.

Того ж дня з нами зв’язався начальник колонії. Він хотів потрапити на територію та передати нам важливу інформацію, якою володів. Я поїхав за ним, щоб привезти його до наших позицій.

Ми приїхали до укриття й чекали на брата, який мав нас зустріти та провести далі.

І тут є один нюанс. На той момент я вже почав курити на війні, хоча брат про це не знав.

Стоїмо, чекаємо. Брат іде в бафі. Я спокійно курю.

Він підходить до мене, дивиться… і просто дає мені в щелепу:

— Якого чорта ти куриш?!

Я повертаю голову на начальника колонії. А він стоїть у повному шоці.

І я спокійно кажу:

— Знайомтесь. Це мій старший брат.

Брат знімає баф — і начальник колонії зависає ще більше. Бо перед ним стоять два абсолютно однакових хлопці.

Не знаю чому, але ця історія завжди викликає в мене посмішку. Напевно, тому що навіть у найважчі моменти війни траплялися моменти, які потім залишаються з тобою назавжди.

📍 Інстаграм Злого

ЕПІЗОДИ ВІЙНИ