🧠 РОСІЯ Б’Є ПО УКРАЇНСЬКІЙ НАУЦІ. І ЦЕ ТЕЖ ВІЙНА НА ЗНИЩЕННЯ.

Сьогодні, 28 вересня, російський дрон ударив по будівлі Президії Національної академії наук України в центрі Києва.

Загинула Наталя — особиста помічниця академіка Володимира Горбуліна.

Сам Горбулін був на роботі. Удар припав поверхом вище його кабінету, вибухом повибивало шибки, він отримав незначні ушкодження.

Володимир Горбулін — легендарна для України постать, один із людей, які десятиліттями формували українську політику національної безпеки, оборони та ракетно-космічної галузі.

Сьогодні російський дрон вибухнув буквально за поверх від його робочого кабінету.

Але це далеко не перший удар по українській науці.

🔬 Ще станом на березень 2024 року ЮНЕСКО зафіксувало:

▪️ 177 наукових установ, які зазнали пошкоджень;
▪️ 1 443 пошкоджені або зруйновані будівлі наукової інфраструктури;
▪️ понад 750 одиниць пошкодженого обладнання, з яких 643 уже не підлягали ремонту;
▪️ понад $1,26 млрд, необхідних для відновлення.

І це оцінка дворічної давнини.

Відтоді удари не припинялися.

📍 24 травня 2026 року в Києві були пошкоджені одразу вісім інститутів НАН. Постраждали бібліотеки, архіви та унікальні наукові фонди.

📍 2 липня тяжко пошкоджено Інститут біохімії ім. Палладіна — три з чотирьох корпусів, лабораторії та обладнання.

📍 28 вересня — удар уже по Президії НАН України.

І цього разу загинула людина.

Коли горить лабораторія — можуть згоріти десятиліття досліджень.

Коли руйнується архів — назавжди зникають документи й колекції, другого примірника яких може не існувати.

Коли знищується наукове обладнання — Україна втрачає можливості розвивати медицину, нові матеріали, енергетику, біотехнології, космічні й оборонні технології.

Тобто росія б’є не лише по тому, чим Україна є сьогодні.

Вона намагається знищити те, чим Україна може стати завтра.

І сьогодні за цією війною проти українського майбутнього знову стоїть конкретна людська трагедія.

І мій висновок після цього удару простий.

Я не вірю, що проблему російської агресії можна вирішити черговою домовленістю, поки сама росія зберігає можливість безкарно продовжувати цю війну.

Україні недостатньо паузи між ударами, недостатньо чергових слів про «стурбованість», недостатньо допомоги рівно в тому обсязі, щоб ми просто втрималися до наступної атаки.

Цю війну треба завершити так, щоб росія втратила можливість диктувати Україні своє майбутнє силою. Варіант один - російська армія має зазнати поразки і капітулювати!

А для цього Україні потрібна реальна допомога партнерів — ППО, боєприпаси, далекобійні засоби, технології, фінансування. Не колись. Не після чергової трагедії. А вже зараз і в обсягах, які реально змінять ситуацію на полі бою кардинальним чином.

Бо поки світ обговорює, як домовитися з росією, російські дрони летять у наші будинки, університети, лабораторії та Академію наук. Поки Світ висловлює занепокоєння, в Україні від російських ракет, дронів і бомб гинуть люди, у тому числі жінки і діти.

З державою-агресором і терористом не домовляються про право жертви на існування. Їй завдають військової поразки і змушують платити за воєнні злочини, які вона скоїла.

І Україні треба допомогти цю державу-терористи зупинити!!! Вже, а не колись потім, після якихось чергових виборів десь за океаном чи в Європі.