Вадим Трюхан | Путін хоче бачити «перемовником від ЄС» Герхарда Шрьодера. Так, так! Т...

🎭 Путін хоче бачити «перемовником від ЄС» Герхарда Шрьодера. Так, так! Того самого колишнього канцлера Німеччини, який, після завершення політичної кар’єри, органічно «перекваліфікувався» у високоплачуваного лобіста російських енергетичних та політичних інтересів.І тут важливо навіть навіть не те, що Шрьодер роками сидів у наглядових радах російських держкомпаній та отримував зарплату, про яку більшість європейських політиків можуть лише мріяти. Головне — інше.📌 Кремль навіть не намагається приховувати, кого вважає «зручними європейцями».Колись Москва хоча б створювала видимість дипломатичної пристойності: говорила про «нейтральних посередників», «міжнародні майданчики», «баланс інтересів». А зараз — повний цинізм і демонстративна відвертість.Бо Шрьодер для Путіна — це не просто «друг».Це символ тієї старої Європи, яку Кремль дуже любив:— Європи «дешевих» російських газових контрактів;— Європи політичної наївності;— Європи, де можна було роками купувати вплив через енергетику, корпорацію та особисті зв’язки.🛢️ Фактично Москва сигналізує:«Ми хочемо домовлятися не з нинішнім ЄС, а з тим ЄС, який був готовий закривати очі на все заради бізнесу».І це дуже показово.Бо сьогоднішній Євросоюз — при всіх своїх проблемах, повільності та бюрократії — уже не той, що у 2000-х.Після 2022 року в Європі нарешті почали розуміти ціну «дружби» з Кремлем. Саме тому Шрьодер став у Німеччині майже токсичним персонажем. Людиною з минулого, яка уособлює провал цілої епохи німецької Ostpolitik.🤹 І тут виникає логічне питання:якщо вже настільки відверто просувати давно куплених кремлівських симпатиків, то чому б одразу не запропонувати Орбана та Сіярто як «офіційних представників ЄС»? Для повного комплекту.:))Бо виглядає це вже навіть не як дипломатія.Це радше спроба нав’язати Європі своїх «уповноважених» — людей, які мали б просувати не європейську позицію, а російське бачення «миру».📍Але проблема для Кремля в тому, що часи змінилися.У 2005-му Шрьодер міг бути символом прагматизму.У 2026-му — це радше нагадування про те, як глибоко Росія свого часу проникла в європейські політичні та економічні еліти.І саме тому його прізвище сьогодні викликає в Європі не довіру, а токсичну асоціацію з політичною корупцією, енергетичною залежністю та стратегічною короткозорістю.🎪 Тож це ніщо інше, як цирк на дроті. Але з дуже серйозним підтекстом.Кремль досі мислить категоріями «своїх людей» у західних столицях. Просто тепер це вже настільки очевидно, що маскуватися навіть не намагаються.P.S. Колись у Москві вкладалися в газопроводи, щоб купувати вплив у Європі. Тепер намагаються продавати за дешево Європі вже готових політичних пенсіонерів як «миротворців».