По-суті про нові контракти (обережно, багато тексту)Попри гучні заяви про те, що нові контракти мають вирішити ключові проблеми комплектування війська, на практиці вони залишили більше запитань, ніж відповідей.1. Передусім неврегульованим залишається питання демобілізації. Виявляється, що анонсовані механізми ротації та звільнення зі служби стосуються далеко не всіх категорій в/сл. Зокрема, окремі положення не поширюються на офіцерський склад. При цьому суспільству так і не було чітко роз'яснено, коли саме та за яких умов будутьреалізовані обіцяні норми щодо демобілізації та тривалої ротації особового складу.2. Не менш дискусійним залишається питання гз/дв. Замість системного підвищення посадових окладів значна частина виплат була переведена у формат премій та додаткових винагород. Такий підхід означає, що ці кошти не враховуються при розрахунку відпускних, лікарняних, окремих соціальних виплат та інших видів забезпечення, які напряму залежать від базового грошового утримання в/сл.3. Запропоновані рішення не усунули ключових проблем, на які протягом тривалого часу звертають увагу в/сл.Схоже, що під час розробки окремих ініціатив не було належним чином враховано позицію військових, які мають реальний бойовий досвід та стикаються з проблемами служби на практиці. Особливо це стосується в/сл, які виконують завдання у так званій тиловій зоні бойових дій: інженерів, операторів безпілотних систем, артилеристів, фахівців звʼязку, логістики та забезпечення. Саме ці категорії особового складу часто опиняються поза межами запропонованих механізмів стимулювання, незважаючи на їхнійвнесок у виконання бойових завдань. Наприклад, по нарахуванням відтепер ВОП - це сотка, а РОП вже ні. Я вже не кажу навіть про БРО. Фактично це призводить до ситуації, коли значна частина в/сл перерахованих вище категорій бойового забезпечення, які щоденно виконують бойові завдання та перебувають підзагрозою ураження противником, не отримуютьвідповідних доплат.А це військові, робота яких безпосередньо впливає на результати бойових дій, але формально може не підпадати під критерії нарахування додаткової винагороди. У результаті виникає відчуття несправедливості між різними категоріями військовослужбовців, які фактично працюють надосягнення одного результату.4. Окремі питання викликає і так званий штурмовийконтракт. Його подають як ефективний механізм залучення о/с до бойових підрозділів. Водночас залишається незрозумілим, наскільки привабливим може бути контракт, якщо безпосередня участь у бойових діях може завершитися вже під час першого штурму. Також відсутні чіткі відповіді щодо збереження обіцяного рівня виплат у разі поранення, тривалого лікування або переведення в/сл на іншіпосади.5. Саме тому дуже схоже, що частина рішень була сформована без достатнього врахування реальних умов служби та специфіки сучасної війни. Як наслідок, анонсовані зміни не дали відповідей на питання демобілізації, справедливого нарахування виплат, мотивації особового складу та соціальних гарантій для тих категорій військових, які щоденно забезпечують бойову роботу підрозділів.Таким чином, контрактна модель, якапозиціонувалася як комплексне вирішення кадрових проблем війська, поки що не усунула ключових питань щодо демобілізації, соціальних гарантій, справедливого розподілу виплат та довгострокової мотивації о/с. Саме тому навколо неї продовжують виникати численні дискусії та критичі оцінки.