ЯК ПОЛЮБИТИ БОГА, ПОЛЮБИВШИ СЕБЕ 47
Це не Господь!

Часто нам здається, що Господь гнівається, дивиться на нас із обуренням, ображено і здивовано. Мені постійно пишуть про це в листах.

— Ти у відчаї, ти відчуваєш, як Господь карає тебе обставинами, тисне на твою особистість. Але в цьому твоя найбільша помилка! Найбільше прогрішення — думати так про Господа.

«Отче, мій батько захворів, і я зрозумів, що я в цьому винен. За моїми гріхами Бог покарав мене». Але якщо Господь вчинив із тобою так, бажаючи покарати і змусити відчути докори сумління, тоді у Нього самого проблеми! Тобто ти уявляєш собі Господа з психологічними проблемами! Подивися, що ти говориш про Нього: Він ображається, гнівається, обурюється, мститься. Отже, на підставі таких заяв — Господь злопам'ятний!

Одного разу хлопчик у школі мені щиро сказав: «Отче, я не хочу вірити, що Господь такий. Я не люблю Його такого. Мене не цікавить, існує чи ні такий Бог: дивний, мстивий, який тільки й чекає, як покарати мене, якщо я помилюся. Де ж любов? Якщо Він мене любить лише за певні вчинки, а в іншому разі відвертається, я Його такого не люблю».

Справді, складно любити такий «проблемний» образ. Але хіба це Господь? У нас є чудова можливість змінити образ Господа, який ми самі створили. Або інші зліпили цей образ за нас: можливо, нас із дитячих років вчили вірити в такого дивного Бога. Та й у дорослому віці ми не завжди можемо чути в розповідях про Господа правду. Багато хто з християн плутає все на світі, тому в свідомості оточуючих складається хибний образ, болісний образ. Ми уподібнюємося до давніх греків, які розповідають про богів ті історії, які вони самі переживали. І ми вважаємо, оскільки ми гнівливі, мстиві, що таким самим є Господь.

Але Господь не такий! Не таким Він постає у Священному Писанні! Він говорить нам: «Я прийшов показати вам, як Я вас люблю. Ви — Мої друзі, Я прощаю вас, Я бачу за вашими гріхами спроби знайти себе. Я знаю, що ви хочете знайти щастя, навіть якщо ви шукаєте його неправильно. Я розумію вас і знаю, що ви шукаєте. Я бачу, що ви в багнюці, але водночас симпатизую вам. Бачу, як ви мучитеся і як заплуталися. Адже Я знаю, що навіть у багнюці ви хочете напитися води. І саме тому Я люблю вас ще більше!»

Преподобний Порфирій Кавсокалівіт постійно говорить про це: «Христос кричить нам: ви — Мої брати! Зрозумійте це! Я не хочу, щоб ви дивилися на Мене через призму богословських складних термінів, через призму високої догматики, щоб ваш розум мучився через Мене, щоб ваші думки плуталися в павутині прихованого егоїзму. Подивіться на Мене як на брата. Ви — Мої друзі!»

Христос не казав: «Я прийшов на землю, щоб ви почувалися винними». Христос не казав грішнику: «Постійно відчувай, що ти винен. Як тобі не соромно! Нехай тобі більше не доведеться спати спокійно після того, що ти скоїв. Ти страждатимеш від безсоння через розлад». Я не можу уявити, що сьогодні, коли соціальна атмосфера і так нагріта через фінансові проблеми, політичні негаразди, тяжкі хвороби, Господь додав би людям бід, кажучи: «Давай і Я тебе вдарлю, щоб ти очей зовсім уже не підіймав і почувався нікчемним черв'яком».

Христос ніколи б так не сказав. Він говорив: «Дитя Моє, іди з миром і не гріши більше». А не гріши — означає, люби. Не гріши — означає, не бійся, знайди свій шлях, зрозумій, чого ти насправді хочеш. У будь-якому разі Господь не змушуватиме тебе тремтіти від страху або без кінця звинувачувати себе.