Терапевтичний щоденник священника | Вихід із співзалежностіОдужання для співзалежних починається з визнанн...

Вихід із співзалежностіОдужання для співзалежних починається з визнання своєї хвороби, відмови від контролю над іншими, прийняття відповідальності за власне відновлення, зосередження на собі та на своєму одужанні.На першому етапі одужання співзалежному необхідне повне емоційне відсторонення від близької людини, яка вживає, а можливо — і фізичне.Навіть усвідомлюючи свою хворобу, співзалежний не здатний одужати самостійно. Потрібна підтримка (для цього варто відвідувати анонімні групи спільноти Аланон для близьких алкоголіків), особиста та групова психотерапія.Адже, по суті, вихід із співзалежності розташований там само, де й вхід.Колись стосунки завдали рани, і сформувалися певні риси, які допомогли творче пристосуватися до життя та отримувати любов, прийняття й схвалення у такий «кривий» спосіб, втрачаючи себе.У свою чергу, тривалі теплі, прийнятні та підтримуючі терапевтичні стосунки з психологом здатні поступово залікувати отримані колись «рани».У процесі терапії, через емоційне дорослішання, поступово формується позитивний образ себе незалежно від оточення, відновлюється внутрішнє відчуття власної цінності. Повертається здатність жити без ілюзій, усвідомлювати себе, свої потреби, межі власних компетенцій і повертати собі авторство за своє життя. Оскільки всі адиктивні (залежні) розлади мають спільні психологічні механізми, просте усунення обраного предмета залежності (відмова від алкоголю, комп'ютера, наркотиків, стосунків) є неефективним і призведе до зміни об'єкта залежності. Саме тому необхідне тривале психотерапевтичне лікування.Чи звертали ви увагу, читачу, на «внутрішню» схожість співзалежного від алкоголіка та залежного від алкоголю?Нездатність розпізнавати свої почуття — чи помічали ви за собою таке?Чи заважало це вам жити?#порадня_терапія_співзалежності #порадня_вихід_із_співзалежності #порадня_віктимологія