🪙 Вчора Національний Банк України ввів в обіг дві нові пам'ятні монети: “Розстріляне відродження. Майк Йогансен” і “Розстріляне відродження. Іван Падалка”, що продовжують тематичний напрям, присвячений Розстріляному відродженню та його митцям, що були безжально знищені тоталітарним радянським режимом.І якщо про фантастичного майстра слова Йогансена ми вже розповідали, то із майстром пензля - Іваном Падалкою - познайомимо вас просто зараз.♦ Іван Падалка народився 15 листопада 1894 року на Черкащині у багатодітній родині хлібороба козацького походження. Батько любив читати і змалку прищепив цю звичку дітям. Початкову освіту Іван здобув у церковно-парафіяльній школі, після чого вирушив до Миргорода, де вступив до художньо-промислової школи. Там один із місцевих дворян домігся для здібного юнака стипендії.♦ Його наставником у Миргороді став художник і етнограф Опанас Сластіон, який суттєво вплинув на розвиток Падалки. Його роботи ставили за приклад іншим учням і показували на щорічних виставках. Утім, у 1913 році Падалку виключили зі школи за участь в антицарській демонстрації та поширення української преси.♦ Завдяки підтримці Сластіона він отримав роботу в Полтавському етнографічному музеї, де створював копії українських килимів для ткацької майстерні мецената Богдана Ханенка. Це дало змогу вступити до Київської художньої школи. Там Падалка працював у майстерні Михайла Бойчука і швидко став одним із його найближчих учнів. У Києві він оформлював святкові колони, клуби, агітаційні потяги й пароплави, згодом ілюстрував дитячі видання.♦ У 1919 році Падалка долучився до групи монументалістів під керівництвом Бойчука, які розписували Луцькі казарми в Києві. Після завершення навчання викладав у Миргородському, а пізніше в Межигірському керамічному технікумі. У 1922 році одружився з художницею Марією Пасько, в них народився син Євген. Подружжя було змушене жити порізно до 1925 року, поки Падалка не почав працювати у Харківському художньо-промисловому інституті.♦ Наприкінці 1920-х сім’я отримала житло в будинку «Слово» - пізніше він став трагічним символом репресій української інтелігенції.♦ На початку 1930-х роботи Падалки експонувалися на європейських виставках у Стокгольмі та Парижі, де отримали високі оцінки. Проте після запровадження у 1934 році доктрини соцреалізму мистецтво бойчукістів оголосили ворожим, а самих митців почали переслідувати.♦ У 1936 році НКВС заарештувало Падалку та ув’язнило в Києві, застосовуючи тортури. Його звинуватили у вигаданій «націонал-фашистській організації» та засудили до смертної кари. Вирок виконали 13 липня 1937 року того ж дня. Разом із ним розстріляли і Михайла Бойчука.♦ Після страти дружину Марію Пасько також заарештували. Їхнього 14-річного сина Євгена відправили до дитбудинку, де його сліди загубилися. Після 21 року в таборах на Колимі мати намагалася знайти сина, але до самої смерті у 1991 році так і не отримала жодної звістки.