Рано вранці 24 травня 1964 року спалахнула одна з найвідоміших і найулюбленніших столичних бібліотек - Київська публічна бібліотека Академії наук УРСР (сьогодні - Національна бібліотека ім. Вернадського) на вул. Володимирській, 62, поряд з Головним корпусом Універсітета ім. Шевченка. Полум’я знищило практично увесь відділ україніки та стародруки – від 500 до 600 тисяч книг та рукописів - п’яту частину всього книжкового фонду найголовнішої бібліотеки УРСР.Час пожежі - в країні повним ходом йшло святкування 150-річчя Тараса Шевченка - а також той факт, що найбільше постраждав саме відділ україністики, викликав чимало чуток та припущень конспірологічного характеру. Підпал здійснив робітник відділу марксизму-ленінізму цієї ж бібліотеки Віктор Погружальський. На суді він зізнався, що з вечора залишився на роботі, там поспав, а під ранок знищив свої документи й підпалив книги у декількох місцях. Коли здійнялася пожежа і свідки викликали пожежників, ті швидко загасити полум'я не змогли. Бо в усьому районі не було води через аварію на водопроводі. Для ліквідації пожежі знадобилось три доби і 152 вогнеборці, 26 з них постраждали.Суд над палієм був відкритий, але зрежисований КДБ. Погружальський мотивував свій вчинок «помстою директору» бібліотеки. На суді не порушувалося питання, чому Погружальський, який працював у російському відділі бібліотеки, з метою помсти директору підпалив відділ україніки. Усі учасники процесу дали підписку КДБ про нерозповсюдження інформації з процесу. Погружальский був засуджений до 10 років позбавлення волі, але, судячи з усього, не відсидів свій термін до кінця. Після звільнення оселився в Молдові і, за деякими відомостями, навіть працював в одній із бібліотек. Станом на 2006 рік проживав у столиці ПМР Тирасполі, залишившись громадянином України.На щастя, близько половини втрачених примірників вдалося відновити за рахунок обмінно-резервних фондів. Розмір збитків від пожежі офіційно визначили так: на відбудову приміщення бібліотеки потрібно понад 500 тисяч рублів, а вартість знищених пів мільйона книг – 117 тисяч рублів. Виходить, один примірник старовинних видань радянська держава оцінила, в середньому, в 23 копійки. Як пачку морозива.В тому ж році Дисидент Євген Сверстюк написав гострий політичний памфлет «З приводу процесу над Погружальським», який вважається одним із найголовніших текстів українського самвидаву і мав надзвичайно велику популярність у підпіллі 1960 -1970-х років. У тексті винуватцем підпалу називається тодішня антиукраїнська влада.Памфлет закінчувався словами:"Так вони бояться Шевченка. І так воюють з ним. А війна з Шевченком — це тільки частина війни з українською культурою і українським народом. Спалення україніки в публічній бібліотеці — також частина цієї війни… «Учітеся, брати мої, думайте, читайте» — закликав Шевченко.ДУМАЙТЕ…Ми знаємо, що народ безсмертний, його не задушиш, не спалиш його духа. Звичайно, коли в народі є дух боротьби. Але коли немає того духа — він стає мертвим. Не втішаймо себе вічною істиною про безсмертя народу — його життя залежить від нашої готовності постояти за себе!"