12 квітня. 2014. 9 років.Цього дня два десятки бомжів захопили Словʼянськ. Так почалась війна.Цього дня ми з пацанами їхали на схід. Першим пунктом був Харків, який хитався.Не доїхали. Нас перемолотили мусора за Полтавою. За наказом Авакова пару сотень мусорів разом з терористами угрупування «Оплот». БТРи, кулемети, спектакль.З нашого боку у пастку потрапило декілька мікроавтобусів. Але мусора грабували тоді під шумок і цивільних. Виводили з транзитних маршруток чоловіків і потрошили на бабки. Зривали хрестики і обручки. Ніби останній день.Мене убивали довго. Ногами, прикладами. Знову ногами. І знову прикладами. Пару відключок, світло в кінці тонеля. «Дійти. Треба дійти.» Йшов на те світло довго. Потім знову.Я жартую, що у мене перша контузія цієї війни. Але в цьому жарті немає жодного жарту.Якби всі ці мусора того дня грабували не нас, а терористів у Словʼянську - війни б не трапилось. Не було б Іловайська, Бучі і Маріуполя.Того дня Аваков впустив в нашу країну війну.✙ Сєрьога матюкається ✙